Пряме збройне протистояння українських силовиків та озброєних сепаратистів згорнеться раніше чи пізніше. Але серйозною помилкою буде вважати, що послідовне перекриття джерел надходження грошей, помножене на серйозну ротацію всередині правоохоронних органів, прискорить настання миру в регіоні. Бо ситуація вийшла з під-контролю всіх, хто запускав цю машину. Відбувається те, про що десятиліттями попереджали в своїх творах: розлючені злі хижаки починають кусати тих, кого донедавна вважали своїми господарями. Проте небезпеку у віддаленій перспективі становитимуть зовсім не вони.
Оцінюючи нинішні події на Сході України, різні експерти сходяться в одному – успішному проведенню АТО заважає частина місцевого населення. Нас заспокоюють, що таких, хто добровільно працює живим щитом між терористами та військовими, дедалі менше. Проте їхня кількість усе одно лишається критичною.
Одна справа, коли ми бачимо особисто, на фото й по телевізору "народних губернаторів" та "міністрів" ДНР – ЛНР. Та однозначно ідентифікуємо їх як маргіналів, аферистів, авантюристів, кісноязиких чоловіків та жінок із усіма наявними ознаками алкогольної чи наркотичної залежності. Цим роздали зброю, платять гроші й кажуть: "Ви тут зараз головні, робіть, що хочете". І зовсім інша – справді ідейні громадяни, котрі не вважають так звані "референдуми" бутафорськими. Готові надавати снайперам бойовиків свої помешкання під вогневі позиції. Та щиро обзивають всіх "хунтою", "бендерівцями" і "правим сектором".
Не треба обдурювати себе. Таких ідейних на Донбасі навіть після остаточної ліквідації терористичних груп лишиться щонайменше тисяч десять. На них і спиратимуться вчорашні керівники та рядові бійці ДНР-ЛНР, коли перейдуть у підпілля, аби почати затяжну партизанську війну.
Отже, пожежу погасять, але вугілля тлітиме. Підпільні озброєні групи захочуть продовжувати міську герилью, бо відчули смак. Зупиняться вони лише від влучного пострілу військового снайпера. А групи підтримки з числа цивільного населення, хотітимуть, аби терористи пішли в партизани. Бо серйозно вважають їх виразниками своїх інтересів.
Непряме благословення сепаратисти та їхні прихильники отримали від російського прем'єра Дмитра Медведєва. Це можна зрозуміти із інтерв'ю, яке голова уряду РФ дав телеканалу Bloomberg TV. Де, зокрема, прозвучала думка: мовляв, є "прямий дисонанс", коли Київ наполягає на збереженні унітарної держави - а жителі на сході країни вважають, що така форма державного устрою не забезпечує дотримання їхніх прав.
Таким чином, ті наші співгромадяни, котрі прикривають собою терористів, насправді переконані: озброєні бандити воюють кладуть життя за, не більше, не менше, незалежність Донбасу. Та, відштовхуючись від заяви пана Медведєва, відстоюють їхні права.
Таким чином, перейшовши з часом у глибоке підпілля, залишки "народних республік" можуть – і напевне створять, - на Донбасі радикальну організацію, котра за аналогом найближча до сумнозвісних "Червоних бригад". Вони народилися в Італії та діяли там у 1970-ті роки. Їхня мета – створити власну, революційну державу в наслідок збройної боротьби та домогтися в подальшому від`єднання своєї самоназваної "республіки" від альянсу західних країн. У тому числі – увага! – від блоку НАТО.
"Червоні бригади" тероризували Італію десять років, партизанили в містах, викрадали та вбивали людей, серед яких – екс-прем`єр Альдо Моро. Цей найрезонансніший злочин став основою для багатьох книжок та фільмів.
Подібність сепаратистів Донбасу до італійських "колег" тим очевидна, що діяльність "Червоних бригад" так само підтримувала якась частина населення Італії. В тому числі – лівацька інтелігенція. А значить, навіть якщо Росія та "Сім`я" з часом згорнуть фінансування донбаського тероризму, лідери перейдуть на самофінансування. Наприклад - шляхом пограбування банків, як це робили "бригади". Й надалі матимуть підтримку. Адже бацилу відокремлення Донбасу від усіх на світі й боротьби за його "державну незалежність" вже посіяно в людських головах.
Коментарі