Біля церкви мученика Валерія на столичному Гідропарку у черзі за освяченою водою стоїть 200 людей. У руках тримають порожні пластикові пляшки.
"Пропустіть мене, я ветеран, - розштовхує чергу чоловік років 70 у хутряній шапці". Представляється Леонідом Григоровичем.
"У мене вдома стоїть вода 1973 року. Свіжа, наче сьогодні набрана. Свячена не цвіте і не тухне, може стояти півстоліття і не втрачає цілющі властивості. Тільки трохи випаровується з часом. Я в селі на Києвщині жив. Коли в церкві не дозволяли молитися, священник по дворах ходив. Освячував людям криниці, щоб цілий рік свячену воду могли пити. Нею треба протирати очі і вуха, щоб добре бачити і чути. А хто втратив віру у життя, добре свяченою водою груди біля серця помазати і помолитися".
Освячена на Водохреще вода є цілющою. Так вважає священник Григорій.
"Свячену Водохрещенську воду треба мати вдома. Нею можна поїти діток, коли хворіють. Вона має цілющі властивості. Пам'ятаю 100 випадків, коли люди нею зцілювалися. Сліпі прозрівали, німі починали говорити. Коли болить голова, помоліться і протріть чоло і очі свяченою водою. Її треба пити натщесерце після молитви. Добре діткам нею втирати личко і ручки. Вода буде настільки цілющою і помічною, наскільки великою буде ваша віра".
Торік отець Григорій їздив до джерела Св. Анни біля Почаївської лаври.
"Вода у джерелі влітку і взимку однакової температури + 1С. Люди у дорозі простудилися, кашляли, мали нежить. Спочатку не хотіли у джерелі купатися. Коли вийшли з води, почувались здоровими. Застуду рукою зняло"
2 
1
Коментарі
1