Щозими 60-річний Володимир Антипенко з Мартинівки Канівського району за допомогою вітряка, який поставив поряд із будинком, заощаджує 800 кубів газу.
— На будівництво за цінами 2000 року пішло близько тисячі гривень, — розповідає Володимир Васильович. — Звісно, дружина трохи бурчала, що гроші витрачаю бозна на що. Але з часом змирилася. Будував вітряк років п"ять. Він у мене працює в упряжці з газовим опаленням.
Пристрій виробляє електричний струм, який подається через кабель до котла. У нього господар уварив тен, який гріє воду в системі опалення. Через це газова автоматика котла вмикається рідше. Палива витрачається менше.
Висота вітряка — 10 м, розмах крил — 8 м. Генератор Антипенко придбав у Таганчанській в"язниці, коли її розформовували. Редуктор — на Мартинівському цукровому заводі. Лопаті — у земляка, відставного льотчика, який їх купив зі списаного вертольота.
За фахом Володимир Васильович технік-електрик. Працював на канівській дільниці електрозв"язку. Вийшов на пенсію, трудиться на радіоточці в своєму селі. У Мартинівці кажуть, Антипенко має золоті руки та світлу голову. Свої знання чоловік реалізує на потреби сільської громади. Сам спроектував і запустив фонтан біля школи. Збудував пам"ятник жертвам Голодомору в центрі села.
Коментарі