— Скільки житиму, той хрускіт пам'ятатиму, — говорить завуч школи в селі Стецівка Звенигородського району 57-річна Лідія Шинкаренко.
— Два тижні тому перед смерканням їхала велосипедом по селі. Чую біля подвір'я Ольги Одеської хтось наче штахети ламає. Я глянула у двір і завмерла. Просто посеред двору стоїть вовк і трощить курку. Шерсть світло-сіра, вушка маленькі, хвіст підібганий під ноги. Коли їхала назад, то бачу, що Ольга бідкається. Каже, якийсь собака чотири півні зжер. Кажу: "Люди добрі, то не собака, то вовк".
Між Стецівкою та селом Іскрене Шполянського району — став площею 124 га. Біля нього густий очерет. Вовки ховаються там.
— Наприкінці листопада ми з чоловіком їхали греблею біля млина в самому центрі села. На дорозі сидить вовк і не думає підніматися. На машину не реагує ніяк. Не можна проїхати. Чоловік хотів вийти й нагнати. Я заборонила. Потихеньку стали рушати, і він зійшов, — каже кухар шкільної їдальні в Стецівці 30-річна Марина Калашнікова.
Від часу появи хижаків у селі у школі скасували всі гуртки та позакласні заходи. Селяни не виходять без потреби ввечері з будинків. Зачиняють домівки і хвіртки, не випускають хатніх тварин. Сільський голова викликав мисливців і рятувальників, улаштували облаву.
— Особливих збитків вовки не робили. Бігали по селу, як собаки, — розповідає сільський голова 60-річний Олександр Караван. — Але якщо пішли сигнали, то мусили реагувати. Були 14 мисливців. Підняли вовка у покинутій фермі за селом. Вистрелили кілька разів, але не влучили. Вовк почав тікати у село. Звик до людей, то й побіг до них рятуватися.
Мисливець Анатолій Мироненко стояв біля млина. Побачив, як за автомобілем сховався хижак.
— Я до нього кажу лагідно: "Рижик, Рижик, іди сюди". Він не дається. Почав його гнати до сільради. Гоню, наче корову чи бичка. Вовк сховався за бетонними плитами й почав лизати рани.
Мисливці стали в центрі села. Почали радитися, де шукати сірого. Мироненко подзвонив сільському голові:
— Кажу: "Він у сільраді сидить, тебе дожидається". Прибігли четверо. Трьох вовк побачив, а четвертий, товстий такий дядько, зайшов з іншого боку. Прицілився й вистрелив. Вовк заскавчав і побіг до школи. Там побачив учителів, звернув у ярок і подався в очерет.
Місцевий мисливець 33-річний Микола Гребінник думає, що в селі промишляла пара вовків.
— Одного поранили дуже сильно, іншого ледь-ледь. В очерета шукати трупа ніхто не ходив. Вовк так утікав, що з нього трупа не буде.
Голова Звенигородського товариства мисливців і рибалок Михайло Головань стверджує, що загоничі підняли чотирьох сіроманців.
— Найближчими вихідними мисливці продовжать пошук вовків, — каже Головань. Поранені, вони можуть сказитися.
Головне — не виявляти агресії
Другий рік степові вовки з Кіровоградської області мігрують углиб Черкащини. Минулого року їх стріляли в Катеринопільському, Тальнівському й Чигиринському районах, що межують із сусідньою областю.
— Якщо зненацька зустрінете вовка, головне — не виявляти агресії, — радить мисливець із 50-річним стажем Микола Карась. — Робіть вигляд, що вам до нього немає діла. Зазвичай хижак постоїть кілька секунд і зверне геть. Ні в якому разі не розмахуйте руками й не кидайтеся камінням. Тоді може напасти.
Коментарі
1