Верховна Рада ухвалила у першому читанні урядовий проект Державного бюджету. Тисячі пропонованих змін відхилили й затвердили головний фінансовий документ країни фактично в урядовому варіанті.
Не можна вважати зміною перейменування пункту "Медичне обслуговування народних депутатів та керівного складу органів державної влади" на "Надання медичних послуг медзакладами Державного управління справами". Це лише маскування старої системи номенклатурних годівниць. Щоправда, уряду рекомендують до другого читання зробити чимало правильних речей. Як-то уточнити прогноз розвитку економіки під впливом кризи, внести пропозиції щодо монетизації пільг, розробити стандарти і нормативи згідно з законом "Про державні стандарти та державні соціальні гарантії". Але це лише слова. Цифри залишили старі.
Головні проблеми бюджету не вирішені:
— влада планує наступного року зібрати на 39 млрд грн податків більше, ніж цьогоріч. Однак протягом року втричі зменшилася кількість тих, хто відкрив свій бізнес. Законні й незаконні побори з підприємців тільки зростають. Повертається рекет, про який Україна забула з 1990-х;
— основні видатки — адміністративні витрати та державні закупівлі, традиційно пов'язані з гранично високим рівнем корупції;
— держбюджет дотує компанію "Нафтогаз" на 12 млрд грн, хоча з неодноразовими підвищеннями цін на газ та величезними попередніми дотаціями "Нафтогаз" міг би вже й вийти на самоокупність;
— заплановано виділення державних гарантій на 15 млрд грн. На відміну від держбюджету цього року, напрямки економіки, на які надають держгарантії, не визначені. Їх можуть виділити на будь-що;
— країна візьме внутрішніх і зовнішніх боргів 92 млрд грн, а віддасть 59. Зовнішніх боргів планують взяти майже на $5 млрд.
Попри заяви влади про адміністративну реформу і скорочення кадрів, на практиці збережений надмірно дорогий державний апарат.
У порівнянні з 2009 роком фінансування Генпрокуратури зросло у 2,5 раза, президента — практично удвічі, МВС — в 1,8 раза. Бюджет майже кожної установи доповнений такими статтями: "прикладна розробка організації і діяльності установ", "науково-методична розробка організаційної діяльності". Кожна з цих статей тягне десятки або й сотні мільйонів гривень.
Ключова хиба бюджету — надто оптимістичні показники. В урядовому бюджеті зростання ВВП наступного року передбачене на рівні 5,5%, інфляція — 7,9%. Такої низької інфляції в Україні не було з 2002 року. І це тоді, коли прогнози на 2012 рік про зростання економік США, ЄС, Китаю, Росії знижені на 0,7–1,5%.
Приміром, МВФ прогнозує уповільнення темпів економічного зростання в Європі протягом наступного року. Не уникнуть уповільнення навіть Німеччина зі Швецією. Іспанія чекає на незначне зростання — трохи більше 1%, Італія — 0,3%. Економічне зростання у Польщі, Латвії та Литві уповільниться майже до 3%.
Натомість уряд України прогнозує зростання промислового виробництва на 8,3%. За задумом урядовців, збільшиться на 5–6% випуск продукції металургії, хімічної та легкої промисловості, машинобудування — 20%. Хоча ринкові позиції у світі для цих товарів знижуються.
Новація цього бюджету — крайня розмитість статей. По суті, голосування в парламенті втрачає значення, оскільки більша частина бюджету розподілятиметься чиновниками вручну. Нещодавно президент Віктор Янукович заявив: "Не можна так безбожно красти". А ще раніше лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов привселюдно казав, що дозволяв підлеглим розкрадати лише 10% обласного бюджету. Мовляв, красти таки можна, але не в таких масштабах, бо самій владі скоро не буде чого красти.
Політики в Україні досі говорять про свій "професіоналізм".
Якби це говорили керівники Данії, Норвегії чи інших держав світу з першої десятки за рівнем ВВП на душу населення, це було б доречно. Але не в Україні з її другим знизу в Європі рівнем ВВП на душу населення і не з людьми, які десятиліттями сидять на урядових посадах або у Верховній Раді.
Часта зміна принципів бюджетного законодавства — ніби пишуть не закони, а віником по вбиральні — підважує легітимність не лише законів, але й державних інституцій. Люди, які щойно вийшли із кам'яного віку, були в цьому сенсі значно розумніші за теперішню владу. Приміром, у Перській імперії ніхто, навіть цар, не мав права скасувати власні закони. Навіть тоді було зрозуміло, що, змінюючи правила під політичний момент, влада виглядає опудалом.
3 
1
Коментарі
1