Після приєднання України до зони вільної торгівлі з Євросоюзм на ринках вільно можна буде продавати городину з присадибних ділянок та інші харчі з особистого господарства. Вимоги ЄС стосуватимуться виключно харчів, що експортуватиме Україна до країн Євросоюзу та тих, що реалізовуються в України через магазини, каже експерт консалтингової агенції "ААА" Марія Колесник, 36 років.
— Зараз багато спекуляцій довкола вимог ЄС щодо аграрного сектору, — розповідає. — До кризи Європа висувала дуже жорсткі вимоги експортерам фруктів і овочів щодо розмірів продукції. Були виписані їх норми для кожного сорту, мало не рахували кількість пухирців на огірках. Якщо огірок трохи покручений, його відбраковували. Але з початком кризи всі ці норми полегшили, щоб їжа була дешевшою для людей. Тому стандарти ЄС щодо овочів та фруктів українського виробництва торкнуться лише якості добрив, вмісту пестицидів.
Чи зможе селянин продати курку на базарі?
— Усе м'ясо в будь-якому вигляді реалізовувалося за сертифікатами. Теоретично така норма діє і зараз. Кожна тварина, яку продають, має отримати паспорт про ветеринарний контроль. Він засвідчує, що тварина здорова. Про сертифікацію птахів потрібно дізнаватися в сільраді. Якщо господиня зі своєю сертифікованою куркою приїхала на ринок, вона не матиме проблем з її продажем.
Основна проблема виникне в перекупників, які збирають продукцію невідомої якості по селах і продають її на ринках. Зараз сертифікація великої рогатої худоби поставлена на потік. Утім, не вирішена проблема з подвірним забоєм худоби. Із 1 січня 2015 року худобу, забиту не на спеціально обладнаній скотобійні, продавати в Україні заборонять.
Яких галузей торкнуться вимоги Євросоюзу щодо якості харчів?
— Найбільше — молочної. Сьогодні близько 40 відсотків молока, що йде на переробку — отримане від населення, з особистих господарств. Воно має великий вміст бактерій, бо скрізь використовується ручне доїння. Вироби з такого молока не пустять не лише на європейський ринок, але й у наші супермаркети. Молоко потрібно збирати лише за допомогою доїльних апаратів в охолоджену тару. Тому селянам потрібно кооперуватися, щоб придбати це обладнання. Молочні підприємства вже стимулюють розвиток такого кооперативного руху. Якщо вони знайдуть спільну мову із селянами, можуть допомогти придбати обладнання у кредит. Але якщо люди будуть проти, то жодний переробник не зможе їх умовити.
Кому буде вигідна зона вільної торгівлі з Європою?
— Великим виробникам м'яса і птиці. Вони років зо п'ять проходили багато перевірок свого виробництва й отримали сертифікацію в Європі. Також ЗВТ цікавить виробників кондитерської продукції. Вони останнім часом суттєво втрачають ринки СНД — зокрема, Казахстану, Білорусі. Це доволі великі обсяги, великі кошти. Тому й зацікавлені в переорієнтації на Європу.
Якщо всім виробникам харчів потрібна сертифікація, як працюють щотижневі фермерські ринки в містах Євросоюзу?
— Фермер у Європі — це не власник городу, а бізнесмен. Він постійно намагається підвищувати якість продукції. Часто ці люди мають сертифікати на виробництво харчів. На цих ринках не працюють перекупники, кожен продає своє. До цих ринків не такі суворі вимоги. Наприклад, норма про розмір огірків фермерів не стосується. Це тільки для торговельних мереж.
11 
1
Коментарі