Поки нема нічого — ні зарплат, ні пенсій, банківські карточки й рахунки заблоковані. Усе завмерло, усі в очікуванні, — розповідає двоюрідна сестра Надя телефоном із Севастополя. Вона там живе з 1979 року, викладає в медичному коледжі. — Студенти бігають, питають, коли стипендії дадуть. Учора директор викладачів збирав, сказав, ще будуть вирішувати, чи потрібен наш коледж Росії. Не знаю, що робити. Виїжджати не хочемо, та й будинок зараз не продаси. І куди їхати, де працювати?
Перші тижні після "референдуму" виявилися для кримчан не такими райдужними, як вони очікували. Опинитися в Росії за помахом чарівної палички не вдалося. Економіка півострова в останні 60 років міцно зав'язана на Україні. Перебої з енергопостачанням у кримських містах — це тільки квіточки. Попереду кримчан чекають серйозні випробування.
Насамперед зрив курортного сезону і як наслідок — зубожіння всіх, хто здавав квартири відпочивальникам, пік для них пиріжки, готував пахлаву, виловлював креветок, перевозив. Щороку туристи залишають на півострові, за неофіційними даними, майже мільярд доларів. Переважна частина туристичного бізнесу завжди перебувала в тіні. Держбюджет отримував податки лише з п'ятої частини реальних доходів. Попри те, з цих тіньових доходів люди мали можливість якось жити. Якщо курортний сезон провалиться, то на осінь вони залишаться без грошей.
Інша загроза — інфляція. Експерти прогнозують, що лише перехід із гривні на рублі може підвищити ціни на харчі на 20 відсотків. За гіршого сценарію взагалі може виникнути дефіцит продуктів, якщо Україна перекриє їх завезення через Херсонщину.
Під питання потрапляє вся власність у Криму, включаючи квартири, будинки, готелі, автостоянки, дачі, автівки. Бо право власності на них громадяни отримували від України. Росія, швидше за все, майно відбиратиме вибірково — у тих, хто не змириться з окупацією чи не захоче змінювати громадянство.
До того ж кримчанам варто забути про вибори, опозиційну діяльність та свободу слова — їх не буде, як у Росії. Автономією керуватимуть кримінальні угруповання. Мародерство і грабунки стануть звичайною справою. Російські триколори від цього не захистять.
Загалом Крим може повторити долю Абхазії. Сухумі перестав бути курортом — туди практично ніхто не їде. Напівзруйновані готелі і санаторії заростають травою. Навігації з моря немає. Республіка стала прихистком для вбивць, бандитів і викрадачів людей.
Крим має більше можливостей, ніж Абхазія. Там поки що нема, слава Богу, війни. Але люди з грошима в невизнану республіку з непевним становищем не підуть. А бандити, які між собою розділять власність, не знатимуть, що з нею робити. Вони можуть лише відбирати, створювати — ні.
Отже, ейфорія у кримчан, які брали участь у "референдумі", мине швидко. Тим паче, що там теж відбувся розкол. І пройшов він не тільки по народах, а й по родинах.
— Ми з чоловіком не ходили на "референдум", бо знали, що вони все одно намалюють, скільки захочуть, — каже Надя. — А сини пішли проголосувати за Росію. Тепер коли збираємося за столом, одразу домовляємося, щоб не говорити про політику, бо пересваримося. Моя колега вже місяць із чоловіком не розмовляє. "Швидкі" не встигають возити людей у лікарні — багатьох серце хапає. Живем, як на вулкані.
3 
1
Коментарі