Кримський бублик для Росії

Що ближче референдум із заздалегідь відомим результатом, то менш зрозумілий його результат.

Те, що більшість висловиться за приєднання до Російської Федерації, зрозуміло — інакше не слід було б проводити референдум. Та що Росії робити з цією перемогою?

1. Росія — як істинний брат ("Сам помри, а братові допоможи") приєднає Крим.

Тобто до власних проблем РФ додадуться ще й проблеми півострова.

Економічно проблемно-дотаційний регіон, несучасні курорти якого можна було б зробити конкурентоспроможними — та який же дурень вкладе хоча б рубль у регіон, куди жоден іноземець ніколи не поїде, бо його статус ніхто не визнає.

Національні проблеми: глава кримських татар чітко пояснив Путіну, що татари цей "референдум" не визнають, та всередині Росії заручаться підтримкою Татарстану.

Отримали дірку від бублика, забравши її — цей головний біль — у братньої України.

Та проблеми Криму — ніщо порівняно з тією ціною, яку Росія має сплатити за них.

Ціна проста — репутація агресора й загарбника. Союзників у світі немає і не буде. Китай криво усміхається — ми ні до чого. СНД мовчить. Отже, Росія — одна-однісінька перед США і Євросоюзом.

І розпочнеться повільне задушення.

Без різких санкцій — навіщо? Задушення в ритмі, що зручний Заходу. І на державному рівні, і на рівні приватних компаній (який дурень вкладе хоча б долар у країну з ненадійним майбутнім, як Російська Федерація? Отже, прощавайте, кредити). Розрив — крок за кроком — науково-культурно-гуманітарних зв'язків з агресором і окупантом.

До цього всього — неминучий економічний застій.

За таких умов політична криза неминуча — у міру того, як рівень життя падає, і наростає думка: за що? За Крим?

Аби втримати ситуацію при рівні життя, що падає, потрібен не інформ-терор, а просто терор. Як за Сталіна. А цього не буде. Бо немає потреби й нікому це робити.

Підсумок: Росія заганяє себе у кримський бублик.

Навіщо? Заради України! Щоб Україна:

а) позбавилася від проблем Криму;

б) об'єдналася проти "зовнішньої загрози";

в) отримала статус міжнародної страждальниці-мучениці, якій потрібна допомога.

Чи зуміє Україна скористатися тими картами, які так хвацько підтасувала Росія, — це питання. Велике питання. Але тут — даруйте, брати, більше Росія для вас нічого зробити не могла. Далі — самі.

2. Прийшовши до тями — майже на краю Кримського обриву — Росія (Путін) здає назад.

Крим — не приєднується до Росії. Крим стає Абхазією-2.

Це пом'якшує режим міжнародної ізоляції. Але не скасовує його. Проблеми "незалежного острова" все рівно перейдуть до Росії. Принаймні — економічні.

І усе це — на рівному місці. Навіщо?

Відповіді немає.

×