"Кримська влада переймається лише росіянами"

 

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, 66 років, вважає, що в Україні треба прийняти "прибалтійський" закон про громадянство — не надавати його особам і нащадкам осіб, які прибули в УРСР після 1940 року.

Де селять нині кримських татар, які все ще повертаються до півострова з колишніх радянських республік?

— Усе нині залежить від грошей. Ціни на Південному березі Криму надто високі, аби кримський татарин із Сибіру міг собі дозволити купити там хоч якесь житло. Тому рідко хто повертається саме в ті місця, звідки родом. Переважна більшість селиться в центральній і північній частинах Криму. Тамтешня влада зовсім не переймається корінними народами: татарами, караїмами, кримчаками. Лише росіянами. Тому селитися наші люди можуть там, де дешевше.

Наскільки вагомий вплив Меджлісу в автономії?

— Цей вплив всіляко обмежують. Республіка повністю в руках післявоєнних прибульців. Бо їх значно більше, ніж нас, корінних. Хоча Кримська автономна республіка створювалася саме для кримськотатарського народу. Росіяни її просто вкрали. У Сімферополі нині проросійські маріонетки, які що хочуть, те й чинять. Київ же на все дивиться крізь пальці, зовсім не розуміючи проблеми.

Це ви про скінхедівські заворушення?

— Ті провокатори-неофашисти з російським ухилом — тільки малесенький чубчик айсберга. Шовіністичний рух "Русский блок" є одним із розпалювачів міжнаціональної ворожнечі на півострові. Відверті заклики до боротьби за повернення Криму Росії, гасла на кшталт "Бий татар!".

Служба безпеки повинна серйозно зайнятися тими, хто має водночас українські та російські паспорти

Чи взагалі можна розв"язати "російську проблему" в Криму?

— За приклад варто взяти прибалтійський варіант. У Латвії чи Естонії важко отримати громадянство, якщо не можеш довести, що твої предки жили в республіці до 1940 року. Отак треба і в Україні. Виняток варто зробити для вивезених з неї ще в 1930-ті. А Служба безпеки повинна серйозно зайнятися тими, хто має водночас українські та російські паспорти. Саме їх наявність у осетин і абхазів стала одним із формальних приводів початку бойових дій у Грузії.

Чи не вважаєте ви, що варто було б допомагати новоприбулим татарам селитися компактно й створити національну автономію?

— Компактне розселення — це наша мрія. Але якби ми пішли таким шляхом, то відмовилися б на користь росіян від права на решту своєї батьківщини. Тому й не збираємося створювати власної національної автономії. Нехай буде ця, але вона має радикально змінитися, насамперед у ставленні до корінного населення. Зараз виконавча й законодавча влади Криму провадять політику нічим не кращу за репресії 1940-х.

Головна наша ідея зараз — відновлення всіх прав кримськотатарського народу. Найтяжчим є питання землі. В Україні є закони, які закріплюють право на володіння землею колишніх працівників колгоспів. Кримські татари ж ніколи не працювали в українських колгоспах. Коли нас депортували, тут ще й Української держави не було. А як ми повернулися в уже український Крим, то виявилося, що за законом не можемо претендувати на землю.

Що думаєте про звинувачення в ісламському екстремізмі, які часом лунають на адресу кримських татар?

— Імперіалістам вигідно ототожнювати національно-визвольні змагання з націоналізмом стосовно українців і з ісламським фундаменталізмом стосовно татар. Але в сучасному світі люди мають право на віросповідання, і кримські татари також. Серед кримськотатарського народу є й християни.

Наскільки активно кримські татари повертаються на історичну батьківщину?

— Зараз це вже не масово. Більше людей виїжджають із Криму в Туреччину, ніж приїздять з Азії сюди.

×