Міліціонер швидше прискіпається, аніж захистить, якщо зустрітися з ним уночі на безлюдній вулиці. Так вважають українці, опитані Центром Разумкова у вересні–жовтні. Приблизно такі ж дані опитування соціологи опублікували у квітні 2004-го, в останні місяці президентства Леоніда Кучми.
— У країні не з'явилося більше злочинців, які лякаються міліціонера, — каже правозахисник Олександр Букалов, 56 років. — Не можна казати, що міліція взагалі не захищає інтересів громадян. Але коли у міліціонера постає вибір: захистити людину чи представника влади, то він стає на бік останнього.
Із результатів опитування помітно, що за рік після помаранчевої революції українці більше довіряли міліції. Не тому, що орієнтувалися на особистий досвід. Тоді й керівництво міліції, і президент виступали з певними заявами про роль міліції. Говорили, що правоохоронці повинні дотримуватися прав людини. Після президентських виборів 2010-го ми побачили нового міністра (Анатолій Могильов, очолював Міністерство внутрішніх справ до 7 листопада 2011 року, нині керує Радою Міністрів Кримської автономії. — "ГПУ"). Один його вигляд у багатьох людей викликав тривогу. А потім усі ще й почули, що міністр говорить про права людей, про випадки можливого побиття у відділках. Могильов не казав, що будь-який міліціонер, який скоїв злочин, відповідатиме по закону. Він говорив протилежне: злочин міліціонера потрібно довести, розслідувати, а громадяни — самі такі-сякі. Зрозуміло, що після таких слів у людей виникає тривожне очікування від зустрічі з міліціонером, а не відчуття впевненості.
2 
1
Коментарі