Верховний суд Російської Федерації 23 листопада заборонив діяльність і ліквідував громадську організацію "Федеральна культурно-національна автономія українці Росії". Обґрунтування — "за порушення статуту". Про історію питання розповідає співголова організації Валерій Семененко, 70 років.
Відколи у вашої організації почалися проблеми?
— Із 2006 року, коли ми стали вшановувати жертв Голодомору, писали листи про становище українців у Росії тощо. Ба більше, коли порівнювали становище росіян в Україні та українців Росії. Тоді російські посадовці із МЗС заявляли, що в цьому є паритет. Ми ж буквально за кілька днів довели фактами, що це неправда. Навели детальну порівняльну таблицю. До Росії приїжджав верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин. Ми йому теж розповідали про становище місцевих українців. І це точно все не подобалося російській владі.
На чому ґрунтувалася заборона організації?
— Був первинний акт перевірки організації, який зафіксував дивні порушення — печатка не тим боком стоїть, невчасно здали статистику тощо. Ми це врахували. Але основна претензія, що ми повинні були провести з'їзд та обрати нове керівництво, бо закінчився термін попереднього. Після цього терміново його провели, всіх обрали, переробили печатку, виконали всі їхні вимоги. Занесли це до Мін'юсту. Але у цей час я дав інтерв'ю радіо "Свобода", де розповів про розгром Українського культурного центру в Москві, і все закрутилося знову.
Нас хотіли знищити, і вдалися до підтасовки, як роблять зазвичай спецслужби. Микола Журавльов, член такого собі товариства "Отечество", написав до суду, що ми розпалюємо міжнаціональну ворожнечу, весь час маємо деструктивну позицію, прославляємо Голодомор та УПА. І за нас узялися. Затіяли жорстку перевірку відразу після того, як ми відреагували з жалем на лист Медведєва до Ющенка (11 серпня 2009 року президент Росії Дмитро Медведєв написав главі Української держави відкритого листа. Звинуватив нашу державу в антиросійській політиці та оголосив, що російський посол не приїде до Києва аж до виборів нового президента України у лютому 2010 року. — "ГПУ"). Відтоді просто кошмар почався. І перевірки, і статті "стурбованих громадян", і візити податкової. Хоча в нас нема навіть господарської діяльності, навіть банківського рахунка нема.
Ви зверталися по допомогу в українське посольство?
— Так. Ми просили лише юридичної допомоги, адже навіть побіжний юридичний аналіз справи проти нас доводить, що вона висмоктана з пальця. Більше не просили нічого. У посольстві натякали, що вони не сидять, працюють, але специфіка їхньої служби та роботи така, що вони не можуть про це говорити. Все. Більше нічого. Рік тому нам сказали, що посол зустрівся з міністром, і все владнали. Насправді, нічого тоді не змінилося. Тиск продовжився.
Наступного дня після заборони вашої організації Росію відвідав Віктор Янукович. Він не згадав про ситуацію з нею у розмовах із російськими колегами.
— Чесно кажучи, нас шокувало ставлення президента України. Адже інших федеральних українських організацій у Росії немає. Янукович навіть з нами не зустрівся.
Можливо, росіяни хочуть створити ручну організацію. Так створили паралельний Союз Грузії, інші організації. З нами теж були такі спроби, але ми швидко відмовилися. З українцями це навряд чи вдасться.
Як реагуватимете, якщо колегія Верховного суду відмовить вам у касації?
— Будемо разом зі Світовим конгресом звертатися до Європейського суду.
2 
1
Коментарі
3