Ми — слабка країна з хиткими інституціями. Продовжуємо балансувати над прірвою. Нас мало не бути. У нас далі гинуть люди. Не ми переходили кордон з Російською Федерацією. Не ми захоплювали в полон бійців і не ми виколювали їм очі і відрізали голови. Не ми безкарно пошматували чужу землю.
Зараз відбувається не просто двобій персоналій. Це зіткнення світоглядів. І — так, ми вибираємо кращого з гірших. Знаючи, що саме вибираємо.
Я свідома всіх помилок, які допустив президент Порошенко. Але я знаю, що мене чекає наступні п'ять років, коли він залишатиметься на чолі країни. Холодний душ, який він отримав у першому турі, змусить його робити висновки. Насамперед, для себе.
Та я не маю поняття про Зеленського в ролі президента. Що нас чекає? Хто формує команду? Куди ми будемо рухатися?
Знаю одне — всі ті, хто тихо сидів, як миші під віником, бо "русская весна" не вдалась, збудилися і вже святкують перемогу. Штаби на Одещині складаються з колишніх "регіоналів". І представники Зеленського в комісіях — з них же. Колишні "регіонали" вітають Зеленського і радіють його перемозі. Вони хочуть реваншу — і він може його забезпечити.
Якби до 2014 року все у нас було добре, то ми на цьому запасі ще років 10 протягли б.
У нас все було погано. Стагнація економіки, падіння рівня життя, дерибан країни — і статки для кількох сімей. І кожного разу країна велась на популістів. І щоразу провалювалися ще глибше.
Я багато їжджу країною. Слухаю людей і розмовляю з ними. Нам усім тяжко. Всі хочемо більші зарплати і нижчі ціни. Ми, безумовно, прагнемо справедливості. Я питаю у тих, з ким розмовляю, коли вони останній раз давали хабарі? Провідник у потязі сказав:
— Кожного дня відстібую. Наверх, — багатозначно показав пальцем.
— А не платити не пробували?
— А навіщо? Так спокійніше.
Він їде в новому вагоні, з нормальними умовами для роботи. Заробітна плата 15 тисяч. Звісно, хочеться більше. 31 березня не голосував. Був у рейсі. Але не хоче Порошенка. "Хочу, щоб усе змінилось".
Людей можна зрозуміти. Ми хочемо швидких змін. І багато хто вже забув, звідки ми вирвались. Електронні реєстри, ЦНАПи (центри надання адміністративних послуг. — ГПУ), безвіз — ну, подумаєш, а хто в ту Європу їздить?
Я знаю купу людей, які за останні п'ять років купували собі нерухомість і машини, хто працює на кеш і не платить податків. От вони люто ненавидять Пороха. За що? "Надоел со своим томосом, людям кушать нечего".
У нас є ще трохи часу, щоб розмовляти з тими, хто помиляється. Хто не бачить із двох кандидатів жодного свого. Хто вагається і не має відповідей на свої питання. Ми знову маємо взятися до роботи. Працювати і переконувати. Розмовляти. Бо це наш 2014 рік.
3 
1
Коментарі