Серед численних фото і відео акцій протесту в Росії минулої суботи впала у вічі одна світлина. На ній молода жінка в масці тримає саморобний плакат: "Визнати незалежність Ічкерії, повернути захоплені землі Грузії й Україні зобов'язаний новий президент Росії".
Більше подібного я не побачив і не почув. Протестувальники такими радикальними ідеями не переймалися. Вони кричали: "Путін — злодій", вимагали звільнення політв'язнів і чесних виборів. Наче вони можливі при авторитарному режимі.
А революцій у Росії ніколи не було. Хіба що бунти, як-от повстання під проводом Пугачова чи Разіна або страйки в Новочеркаську 1962 року. Усі нещадно придушували. Так звана Жовтнева революція теж по суті була палацовим переворотом. Більшовики розігнали Установчі збори і захопили владу. А потім учинили терор, щоб придушити національні рухи за незалежність.
Навальний і раніше проводив розслідування про зловживання високопоставлених чиновників. Але такого резонансу не було. Зіграло отруєння опозиціонера, яке викликало хвилю співчуття. Позначилася втома суспільства від режиму. Але головним каталізатором стало розслідування про палац саме для Путіна. Навальний вирішив ударити по "пахану". Завалиш вожака — зграя розбіжиться або підкориться тобі.
На масштабні і глибинні перетворення в імперії Навальний не налаштований. "Якщо 10% незадоволених вийде на вулицю, вибори не посміють фальсифікувати, — пише опозиціонер. — Якщо кожен із нас зареєструється і візьме участь у "Розумному голосуванні", то путінська партія "Единая Россия" програє вибори, почнеться політична конкуренція, і якість політики та чиновників поліпшиться. З'являться чесні суди. Нормальні прокурори. Красти в нинішніх масштабах стане неможливо. Ми житимемо краще і багатше".
Це роздуми романтика. Самі по собі чесні суди і прокурори не з'являться. Для цього треба робити серйозні структурні реформи. Бо те, що він розвінчує, — не корупція, а ретельно вибудована система влади, що працює без збоїв.
Ми це бачимо по нашій країні. Сподівання людей після Євромайдану не справдилися. Система мімікрувала й зайняла кругову оборону. А все тому, що не вирішене головне завдання — зміна системи влади. Тобто усунення від управління державою олігархів і розділення влади та бізнесу. Через те судді і прокурори не стали чеснішими, а наплоджені антикорупційні органи — ефективними.
У Росії проблеми схожі. Але є одна глобальна, якої нема в Україні, — агресивний імперіалізм.
Смішно говорити, що хтось із московських політиків прийде до влади, щоб дати повну незалежність національним утворенням. Борис Єльцин ще 1990 року сказав: "Беріть суверенітету стільки, скільки можете проковтнути". Тоді автономні республіки у складі РФ одна за одною ухвалювали декларації про державний суверенітет. Однак до повної незалежності справа не дійшла — ніхто їх із Росії не планував випускати.
Заарештований опозиціонер Олексій Навальний уже якось висловився про Крим, що це не бутерброд із ковбасою, щоб його туди-сюди повертати. Його можливий прихід до влади Росію не змінить. Це можливо лише за повного розпаду імперії.
3 
1
Коментарі