Керівник парламентської фракції "Блок Петра Порошенка" Ігор Гринів анонсував днями похід чинного глави держави на другий президентський термін. Сенсації в цій заяві немає — ясно, що він піде. Скоріше, це чергове нагадування про велику проблему для українців і країни.
За понад два роки після тріумфальної перемоги Петро Порошенко втратив довіру переважної більшості виборців. Не виконав майже нічого з того, що обіцяв позаторік. Влада і держава не стали "жити по-новому". Вони корумповані та неефективні. У врегулюванні на Донбасі Порошенко потрапив у мінський капкан. Безсумнівного успіху чинний глава держави досяг хіба що в концентрації у власних руках влади. Значно більшої, ніж це передбачено для президента Конституцією. Тому в Україні домінують інтереси олігархів та інших багатіїв, а не суспільства. Погіршується рівень життя людей. Головна відповідальність за це — саме на Порошенкові.
Отож навіть нинішнє його президентство становить постійну загрозу дестабілізації та соціального вибуху. А похід позбавленого довіри людей президента на другий термін цю небезпеку суттєво посилить.
Тим більше, що для участі в наступних виборах Порошенкові гарантовано доведеться вдатися до ризикованих політичних та адміністративних махінацій. Адже аби поганому президентові переобратися на другий термін, йому потрібен ще гірший опонент. Очевидно, саме випробуваний 1999 року Кучмою метод буде пріоритетним для президентських політтехнологів. Тоді альтернативою так само непопулярному президенту обрали лідера комуністів Петра Симоненка. Можливо, у головні опоненти Порошенка намагатимуться витягнути протягом наступних двох років представника прокремлівського "Опозиційного блоку". З його лідерами адміністрація Порошенка вже тепер має чудові ділові стосунки, тож домовляться легко. Цілком можливо також, до цієї гри в той чи інший спосіб підключиться сам Кремль. Кум Путіна Віктор Медведчук — близький до Порошенка, і в разі потреби допоможе. Чинний президент прийнятний для Москви, адже є гарантом тупцювання України на місці, саботажу її проєвропейського розвитку.
Навряд чи варто сумніватися також у здатності чинної влади до задіяння виборчих шахрайств. Соратники Порошенка вже демонстрували зневагу до закону під час виборів. Чого варте лише обрання представника БПП Сергія Березенка до парламенту в Чернігові рік тому.
Водночас так само очевидно, що брудні політичні технології чи фальсифікації наразяться на активний спротив суспільства. Воно вже далеко не таке, як 1999-го чи 2010-го. А це — небезпека Майдану і великий ризик для країни.
Тому в інтересах українського суспільства поява потужної проєвропейської альтернативи Порошенкові. Зараз такої немає. На наступні вибори українцям потрібна постать, яка набагато переважатиме Порошенка за популярністю, очевидною буде якісна різниця між ними. Про таку кандидатуру слід думати вже тепер. У цьому потрібна єдність і велика дискусія, участь у ній інтелектуальної еліти, патріотичних і громадських рухів, не забруднених об нинішню та попередню влади. Інакше Україна знову піде по лезу ножа, і негайні та довгострокові наслідки можуть бути непередбачуваними та сумними.
4 
1
Коментарі
1