Україна й Росія повідомили про підготовку до міжнародного арбітражу газової суперечки. Водночас Європарламент заявив, що справа Юлії Тимошенко не є перешкодою для підписання договору про асоціацію з ЄС і рекомендував Єврокомісії якнайшвидше укласти угоду про зону вільної торгівлі з нашою державою. Про міжнародне становище України розповідає директор московського Інституту національної стратегії Станіслав Бєлковський, 38 років.
Що стало причиною загострення відносин Києва з Москвою?
— Це логічний і невідворотний наслідок розвитку України та Росії як незалежних держав. Із якими гаслами Віктор Янукович не йшов би на посаду президента, навіть ультрапроросійськими, він приречений захищати інтереси України. А вони із російськими значною мірою не збігаються. Особливо в економічній площині.
Інтереси Януковича тотожні інтересам газового лобі Юрія Бойка, Сергія Льовочкіна та інших його прихильників. Вони не хочуть втратити контроль над газотранспортною системою країни, а отже, газовим бізнесом взагалі. Тому об'єднання чи злиття "Нафтогазу" із "Газпромом" є неможливим. А відносини країн у газовій сфері далекі від стратегічного партнерства.
Бойко й Азаров правильно сказали, що Україна може скоротити споживання російського газу втричі. Це треба було зробити п'ять років тому. Тоді газове питання втратило б статус політичного.
Теперішні стосунки з Москвою — це "війна"? Яку роль відіграють у цьому майбутні вибори парламенту і президента Росії?
— Відносини з Україною не є важливою темою для російського виборця. От коли Віктор Ющенко прийшов до влади, ця тема була дуже дражливою. Усе, що стосувалося України, зображували негативно. Мовляв, будь-яка революція є злом. Зараз спостерігаємо такий собі "отходняк".
З іншого боку, Москва зацікавлена якнайшвидше дійти порозуміння у газовому питанні. Хай "Північний потік" і ввели в експлуатацію цього тижня, велика залежність від України як країни-транзитера залишається. Через "Північний потік" Росія зможе прокачати в Європу 26 мільярдів кубометрів газу, а загальний експорт становить 150 мільярдів.
Де точка компромісу?
— На пропозиції вступу до Митного союзу чи приватизації газотранспортної системи Україна відповіла відмовою. Тому Росія може вимагати поступок у менш чутливих галузях. Наприклад, в атомній енергетиці.
Чи погодиться Кремль на такий політичний платіж за газ, як російська друга державна мова в Україні?
— Ні, таке питання нікого серйозно не цікавить у Росії. Це фантазії окремих маргіналів. Кремль на мові не наполягатиме. Він розуміє, що європейський шлях України навіть за Януковича залишається незмінний. Будь-які інтеграційні запрошення з російського боку для Києва менш привабливі.
Газова суперечка дійде до міжнародного суду?
— Так. Якщо українському суду вдасться довести, що Юлія Тимошенко 2009-го не мала повноважень підписувати угоди з Росією, тоді держава отримає вигідну позицію в міжнародному арбітражі. Через це Януковичу важливо у вересні забезпечити обвинувальний вирок Тимошенко. Звісно, міжнародний суд не буде такий швидкий, але варто з чогось починати.
Харківські угоди теж доведеться переглядати?
— Угода щодо Чорноморського флоту передбачає, що знижку у ціні роблять з формули вартості газу. Тобто якщо цю формулу змінять, на неї і нараховуватимуть знижку.
Російське посольство заявило, що Москва може скасувати ці угоди, якщо Україна подасть до суду.
— Скасувати просто так Харківські угоди Москва не може. Бо куди їй подіти Чорноморський флот? Сучасна Росія і рада позбутися цієї радянської спадщини, але ліквідувати її за день не вийде. Вона не знає, що робити з кількома тисячами людей, які обслуговують флот. Тому скасування Харківських угод створить значно більше незручностей для Росії, ніж для України.
Процес над Юлією Тимошенко може бути перешкодою для підписання договору про асоціацію з Євросоюзом?
— Вступу України до зони вільної торгівлі ні справа Тимошенко, ані Луценка принципово не заважають. У питаннях економічної співпраці Європа розмовляє чітко і досить цинічно. Але це не означає, що Україна найближчим часом може бути членом ЄС, бо європейці не розглядають зону вільної торгівлі як безпосередній крок у напрямку вступу.
Європейці кажуть, основною перешкодою є якраз вимога України включити до угоди щодо ЗВТ рядок про майбутнє членство.
— Так, це перешкода. Бо ЄС гарантувати Україні нічого не може десь до 2030 року. Тому українцям краще зняти вимогу про будь-які гарантії, навіть теоретичні, майбутнього членства.
Як Януковичу бути з процесами над Тимошенко і Луценком?
— Це велика проблема. Зараз він у ситуації, коли будь-який наступний крок лише погіршує її. Виправдати Тимошенко — це визнати свою неправоту, засудити — отримати передумову для суду з Росією й довести, що в країні закріплюється авторитаризм. Гадаю, упродовж двох-трьох місяців Тимошенко звільнять, скоріше за все, за амністією. Це буде болюче рішення для Януковича. Правда, прогнозувати, що так президент і вчинить, важко. За півтора року він наробив занадто багато помилок.
2 
1
Коментарі
17