"Мармурові янголи з луками трясли в тінях маленькими пісюнами, натягували луки і безтурботно сміялися над смертю", — виставка з такою назвою відкрилась у київському "Пінчук Арт центрі"
— Це цитата з роману українського письменника Олеся Ульяненка "Жінка його мрії". 2009-го наклад книжки вилучили через заборону Національної комісії з питань моралі. Автор виграв суд за право видати твір, але за кілька місяців помер, — розповідає художник 30-річний Саша Курмаз.
На стелажі під склом лежить журнал з автопортретом харківського фотохудожника Бориса Михайлова. Чоловік на ньому оголений. Сідниці на зображенні замальовані чорним фломастером. Цей журнал Саша Курмаз привіз з Об'єднаних Арабських Еміратів. В ісламській країні обмежують зображення оголеного тіла. В журналах, які потрапляють до крамниць, відверті картинки заклеюють або замальовують.
— Цензура стає перешкодою між глядачем і твором художника. У виставці я звертаюся до проблеми обмеження зображення в мистецтві. Цікавить, що дозволено, а що заборонено. І хто визначає ці межі. Створити виставку спонукала ситуація під час роботи над спільним проектом із художньою групою Фонду Мазоха, який через юридичні перешкоди не відбувся. Змушені були відмовитися від виставки, бо це загрожувало існуванню колективу. Один із залів у "Пінчук Арт центрі" показує кілька робіт того проекту. Але на вході стоїть охоронець. Перешкоджає відвідувачам побачити, що ж знаходиться за завісою, — продовжує Саша Курмаз.
— Головна ідея виставки — чи може мистецтво існувати самостійно, не залежати від традицій, релігії, норм суспільства. Хто накладає обмеження на вільне висловлювання митця.
В експозиції — знайдені та створені художником фотографії, журнали, відео, в яких частина зображення замальована, заклеєна чи розірвана. Найчастіше приховують статеві органи.
Виставка "Мармурові янголи з луками трясли в тінях маленькими пісюнами, натягували луки і безтурботно сміялися над смертю" в столичному "Пінчук Арт центрі" триватиме до 15 січня.
1 
1
Коментарі