Письменник 47-річний Андрій Курков у грудні їздив до Південної Кореї. Там вийшов переклад його книжки "Закон равлика".
Зустрічаємося в кафе "Ярославна" на Ярославовому валу в Києві. За 100 м — будинок Куркова. Андрій тупотить ногами біля входу, обтрушуючи сніг. Скидає капюшон куртки і хукає на руки:
— Боявся, що замете, доки дійду. Але я так вміло пробігся між сніжинками, наче Кравчук між краплями.
Були часи, коли Андрій Курков виходив на Андріївський узвіз у Києві з табличкою "Я — автор" і продавав свої книжки. Нині його гонорари вважають найвищими серед вітчизняних письменників. Книжки Куркова перекладені 32 мовами.
— Три роки тому в Кореї виходив мій роман "Пікнік на льоду". Він розійшовся 30-тисячним тиражем. Примірник коштував 10 доларів. Вартість "Закону равлика" приблизно така сама. Ще корейці купили права на книжки "Остання любов президента" і "Приятель небіжчика", — розказує.
Помічає письменника-фантаста Андрія Дмитрука, 61 рік, за сусіднім столиком. Той жваво обговорює газетні заголовки з двома молодими людьми. Підводиться й за руку вітається з Дмитруком.
Новий рік зустрінемо в басейні
— Читав лекції про сучасну українську літературу в двох університетах Сеула, — продовжує. — Почав із Роздобудько, Матіос, Андруховича, а закінчив Карпою і Малярчук. Корейські студенти Росію ще знають. А все, що далі: Словаччина, Україна, Польща — суцільний туман.
У Сеулі письменник жив тиждень. Привіз звідти паперові віяла, буддійські дзвіночки й сушені кальмари. Каже, корейці — цікава нація.
— Під час азіатського дефолту 1998-го, який повалив російський рубль, країна опинилася на межі банкрутства. Уряд звернувся до населення віддати золото й коштовності, щоб урятувати Корею. Золото тоннами текло до державної скарбниці. Жоден кореєць не подумав його потім забрати.
Письменника возили на екскурсію у місто видавців "Падж бук сіті". Воно розташоване за 30 км від Сеула.
— Це 100 п"яти- і чотириповерхових будинків. Їх за мінімальною ціною продали приватним видавцям, — робить жест, ніби відраховує гроші. — Зараз там видавництва, друкарні, книжкові супермаркети. При вході у крамницю треба роззуватися й ходити у шкарпетках. У робочі дні покупців майже немає. Але у вихідні корейці з"їжджаються з інших міст і змітають із полиць усе. У Кореї видають так багато книжок, що бракує ілюстраторів. Їх запрошують із Литви, Словаччини, Білорусі.
Андрій Курков готує розширену версію повісті "Садівник із Очакова".
— Ще пишу книжку для дітей. Вона забирає більше часу, ніж роман. Дитячу літературу важче писати. Сюжет узяв із "Пікніка на льоду", там була 5-річна дівчинка Соня і пінгвін Мишко. Вони — головні герої цієї казки. Видавець в Англії уже теребить — не може дочекатися, коли закінчу.
Новий рік письменник зустрічатиме з родиною.
— Святкуватимемо з друзями у Києві. У приватному будинку знайомого є критий басейн. У воді питимемо шампанське. Ідея моя. У Новий рік не ввійдемо, а впливемо.
Коментарі