У Національному музеї російського мистецтва в Києві триває виставка "Фамільний альбом. Ретроспектива" художниці 66-річної Тетяни Назаренко з Москви. Уперше її картини музей показував 24 роки тому. У Росії великі роботи художниці коштують від $60 тис., а "Страта народовольців" зберігається в Третьяковській галереї.
— Над "Фамільним альбомом" працювала весь минулий і цей рік. Кожну картину писала десь місяць, — каже Назаренко. На полотнах зобразила старі сімейні фотографії, записки та листівки. — Моя мама і тьотя старіють, уже не можуть розгледіти старі фотокартки. Коли перебирала сімейні архіви, знайшла лист діда із заслання в Сибіру. Він писав бабусі: "Влаштовуй своє життя без розрахунку на мене". Дали 10 років, бо не доніс про анекдот, який розповіли при ньому. Розстріляли 1937-го. Бабуся все життя на нього чекала. Я вирішила, що напишу великі полотна, які вони будуть бачити.
Сміючись, розказує, як працювала в брежнєвські часи.
— Через художній комбінат живописцям замовляли картини "Збір бавовни на полях" або "Джамбул Джамбаєв грає односельчанам на домбрі". Я проходила практику в Центральній Азії, перемалювала купу казахів і киргизів. Зображала чабанів, дівчат, немовлят в юртах. Пишеш велику картину і рік не працюєш. Отримувала 120 карбованців на місяць, така зарплатня була в інженерів. По 200 карбованців заробляли, хто малював Леніна з Крупською, з дітьми, на лавочці. Я малювала вождя лише раз — із делегатами якогось з'їзду, серед них трудящі казахи. Насправді на тому з'їзді казахів не було. Позувала мені родина. Тьотя була комсомолкою, дядя — Леніним, а бабуся — секретаркою, яка стенографувала з'їзд.
У радянські часи Назаренко прославилася картиною "Страта народовольців".
— Усі думали, що я намалювала революціонерів, а насправді присвятила роботу художникам, які 1968-го вийшли на Красну площу протестувати проти введення військ у Чехословаччину. У середині 1970-х написала роботу "Партизани прийшли". На ній партизани знімали з шибениці замучених людей. На передньому плані лежав мертвий чоловік. Його малювала зі знайомого художника Віктора Попкова. Він був лисий, мав вуса і бороду. Картину зняли з виставки, бо вирішили, що я зобразила вбитого Леніна.
До Києва художниця також привезла картини, написані в 1990-ті. На полотні "Трапеза" зобразила себе у вигляді страви на обідньому столі, за яким зібралися звірі.
— Намалювала її після того, як в Америці один галерист-негідник зник із моїми роботами. Якби його не взяли за наркотики, я би їх більше ніколи не побачила. Американська поліція повернула частину, інші встиг продати. Тепер вони виринають на різних аукціонах.
Коментарі