"Не хочу помирати нецілованим"

10 книжок "Лісові хлопці" відправила в зону АТО письменниця Людмила Таран, 62 роки.

— Щойно вийшла ця збірка прози про УПА, як одна добродійка з Америки надіслала гроші. Щоб я придбала кілька примірників для бійців. У книзі багато пафосних оповідань. Але є й цікаві спостереження, — каже Людмила Таран.

Її оповідання "Таємний сад" — це історія бандерівки Марії. Після катувань, насильства сибірських таборів вона повертається до батьківської хати на Прикарпатті. Для жителів села стає святою.

До збірки увійшли три десятки творів 22 авторів. На конкурс прози про Українську повстанську армію надіслали 105 рукописів.

— Моя новела написана три роки тому, — розповідає ще одна авторка збірки 19-річна Марина Мірзаєва з Боярки на Київщині. Навчається на історика. — На тему УПА надихнула стаття про бій під селом Мигалки Київської області 1944-го. Здивувалася, що УПА — це не тільки Західна Україна. Під враженням поїхала туди. Науковий керівник порадив узятися за вивчення рейдів УПА на Житомирщині й Київщині.

Книга поділена на п'ять розділів. "Бойовий запал" — твори про збройні сутички повстанців. "Лісові дівчата" — про долі жінок у лавах УПА. "Яблуко від яблуні" — про стосунки батьків-повстанців та їхніх дітей. У "Спомині про бувале" зібрана публіцистика. "Почуття на вістрі" — це історії про кохання.

У новелі киянина Дмитра Княжича "Перший" четверо бандерівців, серед яких повстанка Марта, оточили радянського офіцера.

— Яке твоє бажання? — спитав один із повстанців.

Погляд офіцера спинився на дівчині.

— Я багато бачив, багато зазнав, лише не любові, а мені 21. Не хочу помирати нецілованим.

Марта погоджується на близькість, бо червоний міг вистрелити в одного з її побратимів.

Книжка "Лісові хлопці" вийшли в літературній агенції "Дискурсус" з Івано-Франківська. Коштує 60 грн.

×