Постраждали декорації й костюми до "Палати номер 6"

 

"Другий рік поспіль "Київ модерн-балет" бере участь у головному театральному фестивалі Росії "Золота маска", — каже київський балетмейстер Раду Поклітару, 37 років. — Минулого року показували там спектаклі "Болеро" і "Дощ". Цього року в квітні повезли "Лускунчика".

Не хочу видатися непатріотичним, але в Росії значно більше сучасних театральних майданчиків. У Москві є "Майстерня Петра Фоменка", музичний театр Станіславського, в Санкт-Петербурзі — концертна зала Маріїнки. У Києві немає жодного нового майданчика. Нам із приміщенням допомогло управління культури, але сцена маленька, не всі вистави поміщаються. Тому "Лускунчика", "Палату номер 6", "Андеґраунд" показуємо лише на гастролях за кордоном".

2003-го балет Раду Поклітару "Ромео і Джульєтта" на музику Сергія Прокоф"єва в Росії заборонили.

— Цю виставу я поставив на замовлення Большого театру. Фонд Прокоф"єва, який очолює його онук, заборонив використовувати музику через "невідповідність авторському задуму". Мою постановку зняли з репертуару. Через рік я ставив "Попелюшку" в Латвійській національній опері, знову на музику Прокоф"єва. За тиждень до прем"єри фонд заборонив і її. Керівники театру запропонували білоруському композитору Олегу Ходоску написати нову партитуру. Мій балет там іде досі.

Кажуть, після російських гастролей у вас згоріла машина з костюмами й декораціями.

— У кінці січня поверталися з російського фестивалю "Нові горизонти". Машина згоріла, коли вже були в Києві. Постраждали декорації й костюми до "Палати номер 6" та "Андеґраунду". Ці вистави заявлені у вересні на фестивалі в Естонії. Щоб відновити декорації, попросили фінансової допомоги. Відгукнулася лише один наш шанувальник із Данії. Він перешле якусь суму.

Золотий час українського балету був до розпаду Союзу

У власних виставах танцюєте?

— Дуже рідко. Виходжу на сцену, коли немає виконавця партії Дроссельмеєра в "Лускунчику". Це важко, бо вже 10 років не виступаю в балеті. Я наївся сцени. Мій загальний балетний стаж — 33 роки. Я танцюю з 4 років.

Наших артистів цінують у зарубіжних театрах?

— Є ціла діаспора українців у Маріїнці. Багато хто працює в Лондоні, в Берлінській опері. Наших танцівників запрошують до найкращих театрів світу. Вони відчувають там свою потрібність, отримують добрі гроші. Золотий час українського балету був до розпаду Союзу. Тоді Захід був закритий, і в Україні танцювала ціла плеяда зірок.

×