Обстріли знищили Донецький краєзнавчий музей
Вісім снарядів поцілили 21 серпня в будівлю Донецького обласного краєзнавчого музею. Обстріли зруйнували дах, стіни, 23 зали, усі 400 вікон і півтори тисячі експонатів. Будівля відновленню не підлягає.
— Найгірша ситуація з археологічною колекцією. Кераміка і скам'янілості — дуже крихкий матеріал. Відновити їх буде складно, але вони дуже цінні, — розповідає про стан колекції Леся Гасиджак, 31 рік, редактор порталу "Музейний простір". Спілкувалася з працівниками Донецького музею невдовзі після обстрілу. — Дуже шкода поруйновані зали, присвячені народам, що жили на Донеччині. Це греки, вірмени, болгари, росіяни, українці. Кожен мав свій куточок у музеї. Золота грецька вишивка була безцінна. Частина експонатів зруйновані, частина під завалами. Було і мародерство. У фондах Донецького краєзнавчого музею понад 150 тисяч одиниць. Виходить, у результаті обстрілу поруйнували 1 відсоток колекції, але це були найкращі зразки експозиції.
Чому їх завчасно не зняли і не сховали?
— Правду зараз ніхто вже не знайде. Навесні представник Міністерства культури їздив у Донецьк. Зустрічався з директорами музеїв і рекомендував демонтувати експозиції. Чому директор краєзнавчого не дослухався порад, невідомо. Працівники музею пояснюють, що не зробили цього, бо до закладу ходили відвідувачі. Директорка художнього музею в Луганську казала, що до кінця червня до них приводили дітей, були майстер-класи з гончарним кругом.
У Росії хвилюються про збереження унікальної колекції робіт Миколи Реріха в Горлівському художньому музеї. Як це сприймати?
— Товариство імені Реріха в Москві занепокоєне безпекою полотен художника. Для мене така ситуація комічна. Питайте у свого президента, що буде з картинами. Те, що сьогодні роблять бойовики з музеями Донбасу — спроба налякати й понищити. Картинка зі зруйнованим музеєм дуже сильно впливає: "Подивіться, в Україні бардак, вона не може захистити цінності."
Чому жоден музей у зоні АТО вчасно не евакуювався?
— Музей не може прийняти рішення про евакуацію. Для цього потрібен дозвіл Міністерства культури й обласної державної адміністрації. Також потрібні додаткові люди й кошти. Уявіть, у музеї з 70 співробітників, — двоє чоловіків: одному 73, другому 86 років. Тягати старовинні скульптури в них немає сил. Тим паче цього не можуть жінки пенсійного віку. Проводити евакуацію музеїв на Донбасі можна було у квітні, максимум на початку травня. Зараз вивозити експонати дуже небезпечно, навіть у райони, не зайняті російськими бойовиками. Так було в роки Другої світової війни. Із загального музейного фонду УРСР 1941 року вдалося вивезти в Башкирію лише відсоток. Решта загинули: цілі потяги з колекціями потрапляли під бомбардування.
Які висновки мають зробити музейники й держава?
— Щойно стоятиме крапка у війні, треба братися за спорудження фондосховищ. В Україні понад 500 державних музеїв і близько двох тисяч приватних. У нас майже немає приміщень, побудованих спеціально для музею, із фаховими фондосховищами. Друга проблема — закони. Виявилося, що в нас інструкції 1960–1970 років. Під них були бомбосховища, проходили заняття з цивільної оборони. Сьогодні половина бомбосховищ приватизовані, роздані або занедбані. Міжнародні конвенції не діють, бо війна в Україні йде неоголошена.
Що можуть зараз робити музеї в населених пунктах поблизу Донбасу?
— Музеї в суміжних областях перебувають у зоні ризику. З ними весь час спілкується Мінкульт. Кіровоградський художній музей нещодавно провів навчання спільно з Міністерством з надзвичайних ситуацій. Працівникам розповіли, як діяти у випадку оголошення надзвичайного стану й небезпеки життю. Інші музеї також мають цього навчитися.
1,5 мільйона експонатів зібрали в 26 державних музеях Донецької області
2 
1
Коментарі