26-го травня у київському кінотеатрі "Кінопанорама" відбудеться "Ніч фільмів Хаяо Міядзакі". Покажуть 4 анімаційні картини японського режисера: "Мій сусід Тоторо", 1988, "Віднесені примарами", 2001, "Рибка Поньо", 2008, "Порко Россо", 1992.
"Хаяо Міядзакі вважють найвідомішим режисером аніме, - розповідає шанувальник жанру Микита Ніколаєв. - Його картина "Віднесені примарами" отримала премію Берлінського кінофестивалю у номінації "Кращий фільм", а не "Кращий мультфільм". Розповідає про школярку Тіхіро, яка разом з батьками потрапляє до примарного пустельного містечка. В одному з будинків знаходять столи з вишуканими наїдками. Батьки дівчинки жадібно ласують їжею, після цього перетворюються на свиней. Героїня намагається зняти з них закляття злої чаклунки Юбаби. Вона правителька світу древніх японських духів. Хаяо Міядзакі сам пише сценарії до картин. Більшість аніме-серіалів створюють на основі коміксів - манґа.
Мода на аніме в Україні почалась у 90-ті - "чийсь знайомий привіз анімешку з-за кордону, подивився і переказав сюжет". Популярності набрало, коли по телевізору показали дитячі серіали "Покемони" і "Чарівницю Сейлор Мун". Я вперше побачив у 1996-му. Спочатку дивились, як мультик, тоді відмітив цікаві повороти сюжету і почав шукати по знайомих. Найдовший аніме-серіал "Садзае-сан" почався у 1969-му. Його показують досі. У ньому більше 7 тисяч серій".
Завдяки аніме "прошарив" японську міфологію. В аніме часто присутній історичний підтекст. Є стьоб на інші країни. В серіалі "Дівчата-танки", за сюжетом школярки воюють, щоби виграти в чемпіонаті і врятувати школу від закриття. Коли показують танк Т-34, його екіпаж співає пісеньку "Катюша". У серіалі "Володар Хроносу" головний герой - Віктор Путін. Він має надзвичайні здібності, але частково втратив пам'ять. Його сина назвали Дмитро Путін.
"Любов до японської анімації викликала емансипацію чоловіків, - розповідає Олександр Шагурі. Організував фестиваль популярної культури "Комік-кон". Включає секцію аніме і коміксів.
Любов до японської анімації викликала емансипацію чоловіків
-Повідомити світу, що любимо аніме – практично зізнатись, що маємо дивні захоплення. Щось на кшталт: "Мені 40 років. Я программер, але дивлюсь мультики про дівчат, які долають монстрів кольоровими фаєр-болами". І не зобов'язаний вписуватись в стереотип, що о 9 годині повинен вмикати футбольний матч під пляшечку пива.
Аніме вийшло за межі далекого Сходу і набуло шаленої популярності в світі завдяки сміливим сюжетам. Здатні зображувати всесвіти, персонажів з незвичною логікою. У картині "Атака титанів", 2013 - спільноти зруйнованого світу живуть за межами височенних стін, а за ними чатують титани, які всіх з'їдають. Це виглядає дивно. Не подібне до жодної міфологічної, літературної традиції. Трохи нагадує скандинавське світосприйняття, бо є ніфльхейм і йотунхейм – внутрішній і зовнішній всесвіт - дикий і жорстокий. Середньовічне уявлення про космогонію. Не має жодного прямого зв'язку з традиційним. Змінює межі уяви.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 7 подій, заради яких варто відвідати Kyiv Comic Con
Героїнями часто виступають дівчата. Стереотипний сюжет геройського аніме – тендітна дівчинка з величезним пістолетом або мечем протистоїть ісполінським монстрам. Всіх долає. У космічній опері "Євангеліон", 1995, героїні керують величезними бойовими роботами меха. Сомволізм, як у західному фентезі – хтось маленький перемагає, бо має більшу силу духу. В барокову епоху архангела Михаїла зображували з дуже маленьким списом. Бо потрібно було показати, що карає змія силою Бога. Це був концепт. В аніме велика зброя просто круто виглядає. Японці не заморочені логікою – як дівчина тримає зброю вдвічі важчу за неї. Як хочеш – так і сприймай.
Стереотипний сюжет геройського аніме – тендітна дівчинка з величезним пістолетом або мечем протистоїть ісполінським монстрам
Дівчата зазвичай мініатюрні, їх образи мають еротичний підтекст. Ще з 18 ст. японська культура сповнена вільними сюжетами. Традиційна гравюра містила еротичні сцени. Спільнота Японії – з одного боку дуже толерантна. З іншого – японці не ускладнюють речі, як, скажімо, американці. Були в захваті, коли екранізували анімешний "Привид в броні" і на роль однієї з героїнь запросили Скарлет Йогансен. В Америці зробили з цього проблему, бо азіатську акторку замінили голлівудською. Вважали, що це культурно нечуттєво до японців. В Японії вирішили, що протестувальники просто хочуть здобути на скандалі зайву популярність.
Багато героїв аніме – неінфантильні діти. Стереотип, що після 18 років неприкольно дивитись на дітей, певним чином зруйнував "Гіррі Поттер". Але все одно побутувала думка: читаєш Гаррі – несерйозний, бо це про дітей і для дітей. Джордж Мартін, автор книжок про "Ігри престолів" зображує дітей з дорослою поведінкою. Підлітків змальовує з праобразів Середньовічної Англії. У 16 ст. фактично не було такого періоду "підлітки". З дитинства поводились по-дорослому. Герої аніме часто мають подвійні характеристики. Чарівниця Сейлор Мун – вирішує міжгалактичні проблеми, але переймається і підлітковими негараздами. Багато сюжетів аніме - стосуються проблем молоді.
Не лише еротичній японській анімації ставлять позначку 18+. Часто маркують через те, наскільки вона стрьомна. В хоррорі можуть бути дуже страшні сюжети. Західні фільми жахів в більшості просто "скрімери", від яких любителям жахів некомфортно. В Голлівуді й на заході бояться експериментувати. Деградували з часів Альфреда Хічкока. "Пункт призначення" – з першого по останню частину одне й те саме. В аніме автори хоррорів граються з логікою людини. Думаєш, що герой потрапив в абсолютно неймовірний світ – нереально жорстокий або неймовірно бридкий. Сміливо показують дуже гидкі речі – кості, кров, щупальця головоногих.
Не лише еротичній японській анімації ставлять позначку 18+.
Фанатам аніме часто закидають, що в них з маскулінністю не скалося. Звикли, що в голлівудських екшнах – герой має бути мачо-меном. Бог грому Тор з американських коміксів не може сказати Залізній Людині, що має депресію й нажалітись на життя. Моменти слабкості допустимі лише між статями. Аніме не боїться бути смішним, наївним, дівчачим. У чоловіків навіть в героїчних картинах - емоційна манера спілкування. У "Самураї Чамплу" (2004) під час боїв кривлять обличчя, висловлюють обурення. Едварж Елріс зі "Сталевого алхіміка" постійно комплексує через свій маленький зріст, періодично влаштовує істерики.
Найбільший український фестиваль популярної культури Kyiv Comic Con відбувся 19-20 травня. В його рамках пройшли презентації кіно- та анімаційних проектів, коміксів та відеоігр, лекції та воркшопи. Учасники косплею взяли участь у костюмах героїв з найвідоміших фільмів, фантастичних творів та коміксів.
Коментарі