В київському кінотеатрі "Сінемасіті" відбувся допрем'єрний показ трагікомедії "Припутні" режисера Аркадія Непиталюка.
Історія у фільмі відбувається протягом доби. Мати з дочкою їдуть до своєї бабусі Зіни. На одній із автобусних зупинок Ніжина провінційний таксист Юра випадково натрапляє на молоду дівчину Свєту. Свєта та її мати вмовляють Юру на поїздку у село Припутні. Через збіг обставин Юра змушений залишитися у селі – тепер невідомо, коли він дістанеться додому. Жінки нічого про це не знають.
Показ відбувався відразу у трьох залах.
"Жива мова - найбільше, що я люблю в сучасному гарному українському кіно. Коли ти не відчуваєш голосу диктора телебачення, а чуєш розмови звичайних людей. Їхня мова розсипає смачними живими порівняннями. На 1,5 -2 години відчуваєш себе десь в мальовничому містечку, місті чи селі і бачиш сімейні розборки, махачі і в тебе складається враження, що ти стоїш поруч. Все як писав Іван Нечуй-Левицький, але в сучасній інтерпретації. Задумуючись піти в Макдональдс чи на "Припутні" в кіно не варто робити неправильний вибір", - каже відвідувачка Ольга Новосьолова.
Всі актори в фільмі говорять суржиком, бо дія відбувається в одноіменному селі на Чернігівщині. Там живуть 674 людини.
"Актори - чарівні. Суржик витончений. Довгі сцени. Довгі кадри. Багато знято зі спини - здається, наче підглядаєш за героями. Фільм більше нагадує ріаліті проект. Іноді, здається, що сценарію і не було зовсім. Герої живуть своім життям. Живуть - це найголовніше. Надзвичайно цікаво дізнатися більше подробиць про зйомки. Гадаю, в процесі було страшенно весело", - каже глядачка Наталка Щука.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У комедії про українську провінцію грає симфонія Бетховена
Фільм "Припутні" - переможець 8-го конкурсного відбору Держкіно і отримав 4,3 млн грн державного фінансування. Загальний його бюджет - 8,6 млн грн. На Одеському кінофестивалі його відзначили спеціальним призом журі.
"Автори "уславили" "суржик", зробивши його мовою самого фільму. Оскільки комедія йде в форматі "теперішнього часу" і одночасно над сценарієм не висить "дамоклів меч" "активістів" і УІНП, а глядач явно не готовий плалити гроші за пропаганду, то загалом комедія перетворюється в актуальну нам драму днів - занепадаюче село, пияцтво, взагалі побутову злочинність, модель "кожен сам за себе". Стрічка дійсно виявилось щирою, з мереживом побутового тексту, проте дійсно живого. В найближчі часи, думаю, тенденція збережеться", - каже глядач Андрій Недзельницький.
Одну з головних героїнь бабу Зіну грає актриса Ніна Набока, чий дебют в кіно відбувся в легендарному фільмі "Наталка Полтавка".
"Містянам, напевно, цікаво побачити село, від якого вони втікають у світ за очі. Селянам, мабуть, сумно було б дивитися - вони таке щодня бачать і без кіно. Іноземцям взагалі не зрозуміти про що це все і чому всі сміються, бо контекст поза зоною їхньої досяжності. Моя фаворитка у фільмі - Баба Зіна. Бомба! Чудова, щира, із виром емоцій - може пошкодувати сільського алкаша і ввалити з усього маху власній онуці. Її поява і говірка просто розривала зал. Істеричний сміх під час її появи не змовкав у залі", - зазначає співачка Анжеліка Рудницька.
Саундтрек до фільму створив гурт Воплі Відоплясова.
"Я мабуть менше всіх працював над цим фільмом. Пісні вже були готові. Режисер і продюсер довірились мені. Дякую їм за увагу до моїх пісень. Цей трек для тих, хто любить українську рок-естетику. Цілком пасує фільму, бо він про наше смішне життя-буття і нас з вами", - каже співак Олег Скрипка.
Інтерв'ю з режисером фільму Аркадієм Непиталюком читайте у номері журналу "Країна".
Коментарі