Гурт "Антитіла" вперше після карантину виступив у Одесі. Дали концерт на Морському вокзалі. Презентували новий сингл "Кіно", виконали також пісні з останнього альбому HELLO. Після виступу поспілкувалися з фронтменом групи Тарасом Тополею.
Які зміни у ваше життя вніс карантин?
- Життя, так чи інакше, складається з рутини та певних механічних процесів. Багато хто з творчих людей дійсно не люблять рутину, і я не виключення. Подобається робити щось по бажанню, натхненно. Хоча не часто це виходить. Але як є можливість, то з цього зазвичай народжуються цікаві пісні, відеокліпи. Тому коли стався карантин, навпаки рутини стало менше, бо технічно зупинився наш тур "Hello2020". Ми повернулися додому з гастролей і почали проводити більше часу з родинами і на студії. Мені, наприклад, дуже не вистачало митей прокидання і засинання з дітьми і дружиною разом. Ще з групою попрацювали над новим альбомом. Одна з пісень майбутньої платівки - "Кіно".
Дуже не вистачало митей прокидання і засинання з дітьми і дружиною разом
Як нова після карантина реальність вплинула на музичну індустрію?
- Нам заборонили проводити стадіонні концерти, які були заплановані в рамках туру. Очевидно, що карантин і його наслідки змінили усталений життєвий уклад мільярдів людей по всій планеті, Україна не виключення. Але я дивлюся з оптимізмом на те, що нас чекає далі. Принаймні в цьому контексті. Я переконаний, що все здолаємо, все переживемо, власне ці переконання і втілені в пісні "Кіно". І сам посил в композиції і в ліриці частково пов'язаний із тією реальністю, в якій ми живемо зараз. Але бажання людей насолоджуватись життям, хорошою музикою, живими концертами, атмосферою, енергетикою, яку несе артист зі сцени, нікуди не зникло і не зникне. Це важлива частина людського життя, тому я впевнений, що ми повернемось до тих звичних форматів концертів, до яких звикли мільйони людей по всьому світу.
"Антитіла" завжди в основу своєї творчості ставили ідею. Ми вкладаємо певний смисловий і емоційний посил через свої пісні. Це не залежить від технічної складової, пов'язаної з організацією та проведенням концертів, яка зараз похитнулась, з купівельною спроможністю людей, здатністю і бажанням платити за квитки. Це все нюанси і деталі, які кардинально не впливають на головну ідею і місію гурту. Тому "Антитіла" від самого початку і досі - більше ніж просто музика чи живі концерти. І це можна прослідкувати в наших піснях. І той, хто хоче і може заглибитись в нашу лірику, може це побачити. Навіть якщо раптом щось станеться, і завтра "Антитіл" не буде - пісні все одно продовжуватимуть жити поміж людей.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Лідер O.Torvald проведе квартирники в містах України
Чи має сенс поняття справжня музика поза часом?
- Абсолютно вся музика - про любов, яка проявлена в тій чи іншій формі в цьому світі. Бо це є та енергія і та єдина сила, яка в принципі будує Всесвіт. А вже музичні форми, в яких проявляється ця суть – стилістичні напрямки, звучання, аранжування, певний віжуал, формат подачі, це все ситуативні речі, і очевидно, що сучасна музика буде змінюватись, є певний генезис, який є результатом експериментів творчих людей, їх переживань, і поступу вперед. "Антитіла" - сучасна українська музика. І ми не консервуємо себе в якихось рамках, ми постійно працюємо над тим, щоб змінюватись. І за це нас люблять наші прихильники, тому сьогодні ми такі, завтра можливо, ми будемо трошки інші. Але суть залишиться незмінна.
Завдання музики як однієї з форм вібрації Всесвіту - допомагати людині. Витягувати її на наступний рівень. Надихати на розвиток і рух вперед. Підтримувати, коли важко, у тяжкі моменти життя, або навпаки робити її щасливою, радісною. Тому музика мусить насолоджувати. Музика - це те, що кожен споживає добровільно, і вона мусить резонувати з людиною. Музика - це те, що штовхає нас усіх вверх, до чогось більш світлого, чистого.
Завдання музики як однієї з форм вібрації Всесвіту - допомагати людині. Витягувати її на наступний рівень. Надихати на розвиток і рух вперед
Якими якостями сьогодні повинен володіти музикант?
- Музикант, взагалі будь-яка творча особистість, завжди має 2 опції комунікації з реальністю та слухачем. Перший - я сам для себе.
В такому форматі ти можеш робити абсолютно все, що хочеш, ти не зациклюєшся на тому, хто твій слухач і хто буде споживати те, що ти робиш. Тобі просто фіолетово.
Другий формат - що я можу дати і яким чином я можу так взаємодіяти з людьми, щоб вони відчули, зрозуміли і захотіли прийняти те, що я їм даю?
І в такому форматі ти як мама, яка намагається нагодувати грудну дитину. Мама ж не займає позицію – як хочеш так і їж? Ні! Вона намагається знайти як нагодувати тією краплинкою молока дитину, яка, можливо, зараз ще не розуміє, як правильно їсти і що саме потрібно робити. Так само і "Антитіла" належать до тих артистів, які могли б з позиції творчих людей робити будь-що, і як заманеться. Не зважати на думку людей, які нас слухають. Але це егоїстична позиція, типу я митець, це є мій творчий акт, а там хоч трава не рости. "Антитіла" завжди намагалися йти середньою лінією. Між крайнощами. Тобто так, є наш творчий наратив, який ми видаємо, але є форма, в яку ми намагаємося загорнути його так, щоб людям це було цікаво і близько. І відповідно є музичні експерименти, але навпроти них є певні вподобання людей, вони хоча й відмінні від тих, які були там 20 років назад, але загалом залишаються досить консервативними. І ти мусиш це враховувати, щоб твою творчість, твою музику, твій посил сприймали максимально правильно і широко. Сучасний музикант може або закритись у мушлю, або розкриватися і намагатися тримати контакт з тими людьми, для яких він творить.
Що для вас важливо в музиці і що в ній шукаєте в даний момент?
- Для мене в музиці важливо, щоб людина від неї отримувала певну емоцію. Якщо від неї підкатує комок у горлі, або бігають табуни мурах по шкірі - це значить, що музика працює. Для мене важливо бачити і розуміти, що людям в якийсь момент наші пісні допомагають. Оце важливо. А крім того, є купа супутніх, інших речей, важливо щоб музика звучала на радіо, важливо, щоб вона була в телевізорах, в інтернеті. Щоб вона стояла на умовних полицях, до яких люди можуть підійти і спробувати.
3,5 год. провели закопані в пісок музиканти гурту "Антитіла" на зйомках кліпу "Кіно".
"Не спека була найстрашніша, а те, що пісок здавлював все тіло і було важко дихати. В декого почались панічні атаки, спричинені клаустрофобією. Мабуть, можна було зробити це якось по-іншому, але ми вирішили - якщо вже робити щось, то по-справжньому, - розповідає Тарас Тополя. - Робили відео таким, щоб кожен міг інтерпретувати його на себе, через власне сприйняття, додати свого розуміння і потаємного контексту.
Коментарі