Ексклюзиви
вівторок, 04 червня 2013 16:05

Після "нігерійської" мелодрами київський режисер взявся за фільм про видатного термофізика
7

Кадр з фільму "Солов'ї, Солов'ї"
Кадр з фільму "Солов'ї, Солов'ї"
Кадр з фільму "Солов'ї, Солов'ї"
Кадр з фільму "Солов'ї, Солов'ї"
Кадр з фільму "Легка мов пір'їнка"

Не встигла вийти на екрани повнометражна україно-нігерійська мелодрама "Легка як пір'їнка", як її режисер Андрій Рожен вже закінчує роботу над короткометражкою "Солов'ї Солов'ї", і вже почав знімати документалку про видатного українського термофізика Лук'яна Анатичука.

"Легка як пір'їнка" розповідає про нігерійську дівчину, яка приїхала до Києва, щоб закінчити медуніверситет ім. Богомольца. Однак справжня мрія дівчини – стати співачкою, а не доктором. Одного дня вона зустрічає добродушного київського хлопця Дениса, з яким в неї починається роман. Саме Денис допоможе їй здійснити свою мрію.

Про те, коли ж нарешті ця мелодрама вийде на широкі екрани, про що розповідає короткометражка "Солов'ї Солов'ї", а також нова документальна картина Андрія Рожена, він і розповів в ексклюзивному інтерв'ю Gazeta.ua.

- Нещодавно фільм "Легка як пір'їнка" представили на Канському кіноринку. Чи зацікавив він іноземних дистриб'юторів?

- Зацікавились представники семи країн, серед яких Італія і Канада. Крім того вже остаточно відомо, що фільм буде показуватись в Африці. Також ми б хотіли, щоб стрічка демонструвалась в афрокінотеатрах, яких в США близько двох тисяч. Це приблизно вп'ятеро більше, ніж всіх кінотеатрів в нашій країні. Саме з американських кінотеатрів ми б і хотіли почати прокат. Адже якщо ми зайдемо спочатку в іншу країну, то потім не зможемо потрапити в кінотеатри США. Після цього стрічка з'явиться в Європі. Потім – в Африці. І тільки після цього – в Україні.

- "Легка як пір'їнка" знімалась англійської мовою. Ви будете робити спеціальний дубляж для прокату в Європі і Україні?

- Стрічка буде показуватись переважно в англомовних країнах. Якщо ж йдеться про європейські держави, то дистриб'ютори там самостійно будуть робити її дубляж. Ну, а в Україні фільм з'явиться вже після всіх інших країн. Вже є ідея повністю продублювати стрічку українською мовою.

- Ваш  фільм – це перший досвіт співпраці українського і нігерійського кінематографів. Ця копродукція якось буде розвиватись надалі?

- Усе залежить від того, як "Легка, як пір'їнка" покаже себе в прокаті. Вже сьогодні кілька африканських кіностудій запропонували співпрацю, але все знов таки залежить від комерційного успіху нашої стрічки. В основу стрічки лягла реальна історія, тож людям, які вже мали можливість її переглянути, дуже сподобалась правдоподібність цього сюжету.

- Зараз ви закінчуєте роботу над короткометражкою "Солов'ї Солов'ї". Де можна буде побачити цю картину?

- Не думаю, що ми встигнемо закінчити її до Одеського Кінофестивалю (12-20 липня – Gazeta.ua), однак на київському фестивалі "Молодість" (19-27 жовтня – Gazeta.ua) ми вже точно зможемо її представити. На сьогоднішній день стрічка вже повністю змонтована і пройшла її кольорокорекція… залишилось тільки доозвучити одного з персонажів та намалювати один з фінальних кадрів. Сценарій "Солов'їв…" написано на основі реальних подій. Дія відбувається в 1944 році, коли радянська армія увійшла на територію Румунії. Це історія про те, яким жахом насправді став закон про боротьбу з мародерством у радянській армії.

- Як ви дізнались про цю історію?

- Моєму батьку (професійному сценаристу Олександру Рожену – Gazeta.ua) цю історію розповів великий український вчений Лук'ян Анатичук. Він власне і став свідком цих подій. Це історія, в якій дійсно незрозуміло, хто насправді винуватий, адже в ній розгортається дуже цікава з точки зору моралі колізія. Зазвичай в фільмах про війну чітко показується розділ між "поганими" і "хорошими" персонажами. Однак в "Солов'ях…" настільки явного поділу немає.

- Останнім часом короткометражні фільми в Україні об'єднуються в тематичні альманахи. "Солов'ї Солов'ї" також стануть частиною якогось альманаху?

- Ця стрічка і тематично, і стилістично відрізняється і від фільмів альманаху "Україна, goodbye", і від тих короткометражок, що потрапляють у "Нову Українську Хвилю"… Поки що вона стоїть окремо.

- Який бюджет фільму?

- Практично 1 млн. грн. Всю цю суму виділила держава. І незважаючи на те, що для короткометражної стрічки це досить великі гроші, їх ледь-ледь вистачає на те, щоб покрити всі затрати. Адже зйомки тривали протягом дев'яти днів і ми брали на прокат багато костюмів… Якщо б ця історія розгорталась сьогодні, то все було б набагато дешевше. Крім того в зйомках приймало участь близько 160 людей масовки. Знімали лише в музеї Пирогово, адже на те, щоб поїхати в Чернівецьку область, де, власне, і розгортались ці події, не вистачило коштів.

- Дуже важко розставити в один ряд всі ваші фільми. Спочатку ви зняли повнометражну мелодраму, після цього – воєнну короткометражку. Наразі ви працюєте над документальною стрічкою. Ну, а починали свою режисерську кар'єру взагалі з кліпів та реклами. У вас досі триває період творчого пошуку?

- Документальні фільми я знімав ще в студентські роки. "Легка як пір'їнка" - це дуже стандартна популярна мелодрама. Однак вона є експериментальною в плані ринку. Мені давно було цікаво зробити не просто рядовий популярних фільм, а саме стрічку, яка б була несхожа на звичайний мейнстрім. "Солов'ї…" це вже те, чим я насправді хотів би займатись.

- Про що розповідає ваша документальна стрічка?

- Це фільм про дуже неординарну особистістю – термофізика Лук'яна Анатичука, який є президентом Міжнародної термоелектричної академії. Лук'ян розвиває досить непопулярний напрям в науці – термоелектрику. Сьогодні ця наука недооцінена приблизно так само, як свого часу генетика. Однак термоелектрика дуже перспективна для розвитку людства, адже коли закінчиться нафта, то люди серйозно замисляться над альтернативними способами видобутку енергії. А термоелектрика видобуває енергію просто на різниці температур. Він залишається зовсім невідомим в Україні, хоча його знають в усьому світі.

Фільм називається "Дім, який збудував Лук'ян". Лейтмотивом картини є будівництво дому, який Анатичук планує подарувати місту Чернівці для того, щоб в ньому зробили музей термоелектрики. Зведення будинків – його хобі. При цьому він ніколи не лишає собі те, що зробив. Незважаючи на те, що Лук'янові Анатичуку вже 75 років, він згодом планує зведення вже нового дому. То ж він живе в постійній динаміці і ніколи не зупиняється.

Зараз ви читаєте новину «Після "нігерійської" мелодрами київський режисер взявся за фільм про видатного термофізика». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі