Сканографія - новий напрямок у сучасному фотомистецтві. Будь-які предмети скануються як звичайні документи або малюнки. Gazeta.ua дізналася, чи справді так просто створювати зі сканованого мистецькі роботи і з якими речами, тілами, предметами, рідинами можна експериментувати.
Художник Пимін Давідов експериментує з різними техніками – відео, фотографія, музика, скульптура. Кілька років тому почав досліджувати можливості роботи зі сканером. Використовує абсурдні поєднання предметів. Брав участь у кількох групових виставках в Ужгороді. 2012-го представив виставку "Сканографія" у Москві.
- З чого все почалося?
- Я сканував книгу і випадково відсканував свої пальці. Подумав, що це хороша ідея для передачі картинки. Усе почалося з автопортретів. Сканував своє обличчя. Зараз продовжую з більш осмисленними ідеями. Спершу був певен, що цим мало хто займається. А виявляється є купа спільнот і навіть школа сканографії. Сканер доступніший навіть за фотоапарат і з ним набагато цікавіше працювати. І сканографія - річ, якій не треба вчитися. Усе залежить від твоєї фантазії, експерименту та досвіду.
- Що найдивніше ти засовував у сканер?
- Я пробував сканувати вогонь. Дошку формату А4 облив сумішшю для вогню. Вона повністю горіла. Над нею я розмістив сканер. Треба було розрахувати так, щоб скло на сканері не лопнуло і матриця встигла зафіксувати вогонь. Звісно, не знаючи, що на зображенні, не зовсім зрозуміло, що це вогонь. Картинка вийшла трохи невиразною і з дефектами.
- Від чого залежить хороша "картинка зі сканера"? З якими опціями тут можна експериментувати?
- По-перше, сканери бувають різні по величині. Є такі, коли можна людину всю відсканувати. Залежить також від якості сканера та його світлочутливості. В мене дуже дешевий сканер, але мені подобається. Він плоско, якісно і швидко все сканує. Коли сканував на дорогому, то не всі деталі вдавалося просканувати. В принципі, я завжди точно знаю, що хочу отримати в результаті і відповідним чином розкладаю предмети на сканері. Прораховую наперед. Усе виходить з першого разу. Наприклад, для проекту "АмнезіЯ", я експериментував з жіночою сумочкою. Після сканування трохи додатково обробляв картинку у фоторедакторі, щоб отримати більш темне зображення. Не хотів щоб одразу видно було, що це сумочка. Отримав графічні контури, за якими вгадується сумочка.
- Який останній твій експеримент зі сканером?
- Це серія портретів дітей хворих на рак. Це проект для моєї знайомої. Вона організовує фонд допомоги дітям і залучає художників, фотографів, музикантів. Запропонувала мені зробити серію портретів. Діти між собою дуже схожі: волосся випадає і обличчя чомусь стають у всіх однакові. Я приїхав у приватну клініку, яка знаходиться під Києвом. Пояснив батькам та дітям свою ідею. Як усе це робиться і для чого. Вони не проти були. І діти це сприйняли з цікавістю. Брав з собою сканер та ноутбук. Сканував їхні обличчя.
2 
4880
Коментарі