Без України не ухвалять жодних рішень щодо її майбутнього – що про нас пише світ

Росія прямо погрожує дипломатам країн Північноатлантичного альянсу напасти на Україну, якщо НАТО не прийме ультиматумів Кремля. США і Росія домовилися про нові переговори в середині січня. Вашингтон відправляє літаки-розвідники на схід України. Що писали світові медіа про Україну та події навколо неї – в огляді преси за 21-28 грудня.

"США і Росія проведуть переговори на фоні напруженості в Україні", The Guardian, Велика Британія

Офіційні особи з США і Росії проведуть переговори з питань безпеки 10 січня, повідомив представник адміністрації Джозефа Байдена. РФ і НАТО також проведуть переговори 12 січня. Ширша регіональна зустріч за участі Москви, Вашингтону і європейських країн призначена на 13 січня.

Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков заявив, що реакція США щодо гарантій (про не розширення НАТО на схід. - Gazeta.ua) досі була "абстрактною".

"Росія може викласти свої побоювання. Ми викладемо наші щодо її дій. Будуть галузі, в яких зможемо досягти прогресу, і ті, в яких не погодимося. У цьому суть дипломатії", - заявив представник Білого дому.

Додав, що без України не ухвалять жодних рішень щодо її майбутнього.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Меркель блокувала зброю Україні, ФСБ влаштовує провокації, а Путін погрожує – що про нас пише світ

Президент США Джо Байден 27 грудня підписав закон, який передбачає $300 млн на підтримку збройних сил України.

"Як Росія вирішує, коли напасти", Євген Чаусовський, понад 10 років працював старшим аналітиком з питань Росії в аналітичній фірмі Stratfor, Foreign Policy, США

Світ з острахом дивиться на російсько-український кордон і не дарма. РФ зібрала там понад 120 тис. військових, а бої на лінії зіткнення між підтримуваними Москвою сепаратистами і українськими військами активізувалися. Знаки не кращі. 17 грудня МЗС Росії оприлюднило пропозиції, які окреслюють "червоні лінії" щодо розширення НАТО на схід, а Путін оприлюднив зловісне попередження 21 грудня про "військово-технічну" відповідь на те, що він вважає "агресивними" діями Заходу.

Західні чиновники назвали багато пропозицій Росії "неприйнятними", хоча терміновість ситуації підштовхнула їх до переговорів з нею у січні. Попри те, що багато хто намагався зрозуміти, чи дійсно Путін вирішив напасти, існує ширша база для розуміння російських військових інтервенцій. Попри жорсткі слова з Москви, досвід показує, що вторгнення малоймовірне.

Основні імперативи Росії - внутрішня консолідація, захист від зовнішніх загроз і розширення впливу на регіональному рівні, особливо в країнах колишнього СРСР. Розширення НАТО на колишні радянські республіки таким чином порушує їх. Хоча Москва була надто слабкою, щоб зупинити входження в Альянс Центральної Європи і країн Балтії у 1990-х - на початку 2000-х, вона розпочала війну у Грузії 2008 року і в Україні 2014-го. Такі рішення Кремль не приймав легковажно.

 

Думаючи, чи варто нападати, російські підрахунки ґрунтуються на п'яти змінних. Перше, виникає тригер чи подія, що має в основі давню психологічну травму. Друге, місцева підтримка росіян. Третє, очікувана військова відповідь жертви нападу. Четверте, технічні можливості Росії. П'яте, відносно низькі політичні й економічні втрати, особливо невійськові відповіді - санкції і дипломатія.

Якщо якась умова недостатня чи негативна, Росія навряд чи наважиться на вторгнення. Якщо всі фактори високі, ймовірність нападу значно вища. Якщо Москва зіграє неправильно, то заплатить дуже високу ціну.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Путін дурень, якщо вважає війну в Україні легкою прогулянкою: що пише світ про зустріч президентів США й РФ

Візьмемо Грузію. Кожна з п'яти змінних була високою. Спусковим гачком став грузинський обстріл південноосетинських сіл. Місцева підтримка російського вторгнення була сильною, але лише у Південній Осетії і Абхазії. Водночас Росія не посилала наземні війська до власне Грузії, де місцева підтримка була значно слабшою. Росія мала прямий доступ до країни через Рокський тунель, а збройні сили Грузії були значно слабшими за російські. Грузія - не член НАТО, тож Москва розрахувала, що реакція Заходу буде відносно обмеженою. Метою Кремля було підірвати перспективи Тбілісі щодо вступу в Альянс, і результатом стала війна.

У разі нападу на Україну п'ять змінних випали ще раз. Спусковим гачком став Євромайдан, який скинув проросійського президента Віктора Януковича. Місцева підтримка російського втручання була найсильнішою в Криму та на Донбасі. В решті країни слабкою. Росія вже мала війська на півострові та прямий доступ до Донецької та Луганської областей. Просування вглиб України спричинило б довгі лінії постачання на активнішу політично ворожу територію. Як і Грузія, Україна не член НАТО, і Москва розрахувала, що блок не втручатиметься в разі військових дій. Метою було підірвати прозахідний уряд України і запобігти вступу в Альянс. В результаті маємо анексію Криму і конфлікт на Донбасі, який триває досі.

Є випадки, коли Росія не наважилася на військове втручання, хоча до цього йшло. Наприклад, не напала на Естонію 2007 року після інциденту з Бронзовим солдатом, хоча мала виправдання - захист етнічних росіян. Естонія - член НАТО, і потенційні витрати на російське вторгнення були б зависокі.

Москва також не пішла на військове вторгнення під час етнічних зіткнень між киргизами і узбеками на півдні Киргизстану 2010-го, попри те, що влада Киргизстану просила. Таке втручання було непотрібним. Не було перспектив приєднання країни до НАТО, тож витрати перевищували вигоди.

Це повертає нас до початкового запитання. Чи збирається Росія знову напасти на Україну? По-перше, яку мету має Москва, щоб зараз вторгнутися? Немає чіткої відповіді, крім подальшого підриву української влади, використання реваншизму для підняття внутрішньої підтримки Путіна чи посилання меседжу Заходу. Без основного тригера втручання здається малоймовірним. Але таке рішення може мати зворотний ефект і підштовхнути Україну ближче до НАТО.

 

Хоча кожна з п'яти змінних була присутня для російського вторгнення 2014 року, багато з них змінилися. Наприклад, зараз Україна має набагато більшу підтримку Заходу. Навіть попри те, що вона не в НАТО, економічні, політичні та потенційні військові витрати для Кремля були б значно вищими. Крім того, місцева підтримка російського вторгнення в Україні зараз значно нижча, ніж 2014 року, за винятком плацдармів на Донбасі та в Криму, де Москва має війська.

Тож факти свідчать про малоймовірність масштабного російського вторгнення. Однак не виключають альтернативних, нетрадиційних заходів гібридної війни - політичні маніпуляції, кібератаки, пропаганда і дезінформація, включаючи сигнали про потенційне вторгнення, які бачимо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Російський корабель стріляв у Чорному морі

Російське вторгнення не неможливе, бо умови можуть змінитися, що призведе до іншого розрахунку.

"Два американські літаки-шпигуни пролетіли над Україною", Forbes, США

Пара найкращих літаків спостереження військово-повітряних сил США 27 грудня пролетіла над східною Україною, менш як за 65 км від території, контрольованої підтримуваними Росією сепаратистами.

ВПС США відкрито здійснили польоти в українському повітряному просторі. У місії брали участь літаки наземного спостереження E-8C та судна сигнальної розвідки RC-135V.

 

Вашингтон посилив підтримку Києва. США передали Україні радари, патрульні катери і протитанкові ракети на мільярди доларів. Американська військова група радників недавно вирушила в Київ, щоб оцінити систему протиповітряної оборони країни. Тепер американці збирають розвідувальні дані в Україні.

Літак E-8C оснащений підвісним радаром з індикатором рухливої наземної цілі. Може сканувати транспортні засоби, напрямок руху та їх швидкість. RC-135V – літак сигнальної розвідки, чутливі датчики якого приймають ворожі передачі. Ці літаки працюють у парі. Перший виявляє танки та іншу техніку. Другий реєструє комунікації. Вони дають уявлення про російські війська.

Глава МЗС Росії Сергій Лавров попередив Байдена, що "розгортання сил НАТО в безпосередній близькості від російських кордонів матиме найсерйозніші наслідки". Погроза не стримала Білий дім від роботи E-8 і RC-135.

"Є високий ризик збройного конфлікту з Україною - міноборони Росії", ABC, США

Заступник міністра оборони РФ попередив іноземних послів про "високий ризик" конфлікту з Україною. Він це сказав через день після того, як Путін погрожував "різними" військовими і технічними відповідями, якщо Захід не почує його занепокоєння.

Ці повідомлення з Москви змусили західних офіційних осіб насторожитися, що Путін почне атаку, навіть після того, як Байден попередив його, що це призведе до серйозних санкцій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Байден говорить про розплату Росії за можливу нову агресію проти України - огляд світової преси

Вимогу Росії, зокрема щодо заборони Україні вступити в НАТО, американські чиновники назвали "неприйнятною".

Заступник міністра оборони Росії Олександр Фомін 27 грудня знову обвинуватив НАТО у провокуванні конфлікту. Альянс відправив військові кораблі та літаки-розвідники на підтримку України. Це перегукується з заявою минулого тижня міністра оборони Сергія Шойгу, який стверджував, що Україна за допомогою найманців з США готує атаку з використанням хімічної зброї.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НАТО б'є на сполох через росіян на кордоні України, а Пекін хоче відсудити у Києва $4,5 млрд - що про нас пише світова преса

"Альянс перейшов до практики прямих провокацій, які супроводжує високий ризик переростання у збройне протистояння", - сказав Фомін під час зустрічі з послами, в якій взяли участь представники 14 країн НАТО.

Це вигаданий привід, який може створити Росія, щоб виправдати вторгнення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Путін планує вторгнення у січні-лютому з Криму, Росії та Білорусі – що про нас пише світова преса

"Росія нібито обурена кризою, яку сама створила. Це Москва поставила на кордоні до 175 тис. військових і погрожує знову напасти на Україну, якщо її вимоги не виконають. Кремль каже: робіть, що кажу, або нападу і окупую суверенну країну всупереч усім міжнародним нормам", - коментує топчиновник Пентагону, аналітик з національної безпеки Мік Малрой.

×