Волонтерство в зоні АТО – одна з основних тем українських ЗМІ. За порадою знайомого офіцера Національної гвардії редакція The Kiev Times зв'язалася з активним волонтером Сергієм Тригубенком. Офіцер характеризував Сергія коротко: "Свій!". Коментарі експерта викликали живий інтерес читачів, і редакція вирішила взяти інтерв'ю у Сергія.
Сергій Тригубенко незадовго до інтерв'ю повернувся зі Слов'янська. Він із друзями по-армійськи системно буває на лінії фронту, де всіляко допомагає бійцям української армії. За словами Сергія, діяльність армійських керівників все частіше нагадує діяльність державних чиновників. Тригубенко, за плечима якого не одна чиновницька посада, з жалем констатує, що рівень хабарів в країні виріс, а чиновницький цинізм зашкалює. Сергій звинувачує в цьому хаос у владі й війну. Тригубенко впевнений, що державна система породжує ворогів України, що корупція – головний ворог країни.
"Треба міняти не людей, а систему", – безапеляційно заявив експерт.
"Єдина прибуткова галузь в Україні – це АПК"
– Я вважаю себе ефективним чиновником. Правда, лише для двох міністерств – екології і АПК (агропромислового комплексу. – Авт.). Якщо чесно, ці міністерства перетворилися на установи, які лише заважають розвитку бізнесу. Міністерства лобіюють закони, які дають можливість чиновникам брати мзду, ущемляють бізнес і різними методами, переведеними в законодавчі форми, поневолюють не лише промислового виробника, але і простого селянина.
Ви не уявляєте, скільки необхідно підписати чиновницьких паперів для роботи в промислових масштабах в АПК. На одного виробника в АПК доводиться два чиновники. То хіба це допустимо?
Навіть на власний колодязь у дворі удома потрібно отримати важко отримуваний дозвіл!
– Тобто Ви ратуєте за відмову від державного контролю?
– Державний апарат треба відправити працювати на землі. У міністерстві АПК працює близько 17 тисяч чоловік. Такої глобальної чиновницької машини немає в жодній країні. Уявляєте, одного дня ці 17 тисяч здорових українців і українок прийдуть працювати на землю, забувши про стіл і ручку?
Федерація працедавців АПК України, керівником якої я є, давно вивчає тему реорганізації галузі. Ми прийшли до висновку, що міністерство повинне займатися виключно законодавчою діяльністю і фінансовою підтримкою виробників.
На жаль, сьогодні засоби, що виділяються державою на АПК, найчастіше осідають в кишенях непорядних чиновників.
– Допустимо, Ви маєте рацію. Як застосувати Ваші ідеї на практиці?
– Необхідно перенести і адаптувати в Україні сучасний західний досвід. Це треба зробити в найкоротші терміни, інакше Україна ризикує "залишитися голяком". Треба весь час пам'ятати, що єдина прибуткова галузь в Україні – це АПК.
– АПК може витягнути економіку держави?
– Україна – ідеальна сільськогосподарська країна. Проблема в тому, що будь-який з міністрів АПК останніх років після питання про майбутнє галузі впаде в ступор. Рівень їхньої підготовки не відповідає мінімальній необхідності. Та й галузь сьогодні не в кращій формі.
– У чому проблема? Інвестиції?
– Грошей завжди мало. Інвестиції необхідні лише там, де є розумне законодавство і ефективне управління. А з цим проблема.
– В Україні можливі таке законодавство і таке управління?
– Безумовно. Необхідно провести реформи, про які вже неодноразово говорив президент Порошенко.
Необхідно змінити адміністративну вертикаль влади і провести реальну децентралізацію.
"Війна та її організатори"
– Головне враження від сходу України?
– Там живуть такі самі люди, як в будь-якому місці України…
– ДНР і ЛНР?
– Це трагедія. Держава допустила пропагандистську обробку частини своїх громадян Росією. І з'явилися ДНР і ЛНР в сучасному трактуванні.
Погляньте статистику Донбасу. Сім мільйонів жителів і понад один мільйон судимих. А це люди з дуже специфічною точкою зору.
Рівень безробіття на сході набагато вищий. Середній рівень життя набагато нижчий, ніж в більшості районів України.
Такі проблеми сходу України зробили можливою появу ДНР і ЛНР, хворих наривів на телі держави.
– Донбас мав підстави для відмови від України?
– Схід обдурила групка російських технологів, які намагалися розхитати Україну. Мізерний відсоток жителів сходу пішов за ними і повстав проти Києва. Але ж це не весь Донбас.
Основна маса людей була залучена в протистояння штучно. Війна та її організатори стали ще однією проблемою нинішнього Донбасу.
– Ахметов, Янукович, Єфремов чи комуністи?
– Навішувати ярлики – це не моє. Немає фактів, немає відповідей.
Історія дасть точну оцінку діяльності цих політиків. І уникнути покарання за злочини проти України не вдасться нікому.
А поки бездіяльність стає чи не головним злочином. Характерний український вислів "моя хата з краю" стає синонімом злочину проти України.
"Віддаючи бронежилет, я дивлюся в обличчя солдатові"
– Волонтерським рухом треба пишатися? А де турбота держави про армію?
– Те, що роблять волонтери, є прямим обов'язком держави. А в державі з цим по факту все дуже погано. Армія зруйнована за 23 роки і будується заново практично з нуля.
– "Свобода" пропонує ввести військовий податок для олігархів. Це правильно?
– Потрібно розуміти, куди будуть направлені зібрані податки. На розвиток армії чи збагачення новорощених військових олігархів.
Олігархи минулої системи, яких сьогодні треба було б "розкуркулити", ганебно бігли з країни. А бізнесменів, які сьогодні дають економіці України можливість дихати, було б неправильно обкласти додатковими податками.
Президент запропонував громадянам України об'єднатися для волонтерської роботи. Багато хто з моїх друзів відгукнувся на цю пропозицію. Харківські та київські бізнесмени-волонтери готові відбудовувати зруйновані міста за рахунок своїх засобів. Це вже сильна цивільна позиція.
– У Слов'янську чекали на українську армію?
– Я був у місті в перший же день після його звільнення. Місцеві жителі буквально молилися на солдатів української армії. На обличчях я бачив щасливі посмішки. Місту був потрібний мир – і українська армія його принесла.
– Як гуманітарна допомога потрапляє в зону АТО?
– Ми з однодумцями заздалегідь визначаємо особливості і об'єм допомоги. І самі відвозимо гуманітарну допомогу на передову, не довіряючи нікому. Віддаючи бронежилет, я дивлюся в обличчя солдатові. І солдат, бачивши мої очі, вірить, що бронежилет врятує його життя.
– Чи відрізняється матеріально-технічне оснащення батальйону олігарха Коломойського "Дніпро" від оснащення солдатів Національної гвардії?
– Дуже!
– Спецбатальйони олігархів у кращій ситуації?
– Болюча тема. В значно кращій.
– Кому зараз допомога потрібна більше: армії чи населенню?
– Всім громадянам України, які знаходяться в зоні АТО. І солдатам, і мирним людям, що потрапили в жах бойових дій.
– Війна об'єднає країну?
– Об'єднання вже сталося, що в недалекому майбутньому дасть можливість викувати сталевий стрижень України – від Донбасу до Закарпаття.
"Головна цінність мого життя – моя сім'я"
– Громадська думка свідчить, що Ви – людина президента, що втікла?
– Понад 15 років я перебуваю на державній службі. Я служив державі при різних президентах. Я – державний менеджер, який якісно виконує свої обов'язки перед державою. Окрім деяких журналістів мене ніхто не асоціював з будь-ким.
– У якийсь момент склалося враження, що чи не вся країна працює на "Сім'ю". Ваші коментарі?
– Коли Янукович вперше прийшов до влади, мене одразу звільнили з державної служби. Під час його другого пришестя ситуація повторилася.
Але незабаром Присяжнюк, тодішній міністр АПК, запросив мене на посаду заступника міністра АПК. Через рік я пішов з міністерства, тому що завдання, які ставив переді мною міністр, були мені чужі.
Після реєстрації Федерації працедавців АПК Присяжнюк запросив мене знову, але цього разу на посаду начальника сільгоспінспекціі. За п'ять місяців я об'єднав 14 інспекцій в одну, створив п'ять законопроектів, які дали можливість міністерству АПК працювати на міжнародному рівні. Незабаром конфлікт з міністром повторився, і я пішов.
Два роки я жив у пеклі. Система переслідувала і давила мене, мою сім'ю, моїх друзів.
Я не хотів бути членом "Сім'ї". Я не став членом "Сім'ї". Головна цінність мого життя – моя сім'я, членом якої я є і сьогодні (посміхається).
"Єдиний вихід – децентралізація"
– Що змінилося після Майдану?
– Нічого не змінилося. Корупція набирає потужності. Хабарі зростають, цинізм стає безмежним. Ллється кров. Гинуть солдати і мирні люди.
– Цинізм?
– У нинішніх умовах ніхто вже не намагається ховати тіньові схеми. Корупція стала владою.
– Схеми залишилися з минулого?
– Їх навіть не намагалися відмінити. Тепер чиновник прямо диктує: "20 відсотків – це моя частина у вашому бізнесі". Єдина надія на президента. Якщо президент не зможе поламати систему, наші діти житимуть у минулому.
– Скільки часу потрібно Порошенку для відчутних змін?
– Чекати не можна. Порошенко поодинці не переможе систему. Президентові потрібно допомагати всією країною. Чим щиріше народ допомагатиме, тим швидше країна оживе.
– Чим особисто я можу допомогти?
– Я думаю, що журналісти повинні розповідати народові України про необхідність і важливість змін. У цьому ваша місія. І ви повинні працювати для її реалізації, не жаліючи себе.
– Децентралізація потрібна Україні?
– Це єдиний вихід. Якщо децентралізації не буде, комуністична машина, в якій ми досі живемо, зітре всіх.
– У Вас є вороги?
– Ті, хто ставить особисті інтереси вище за інтереси країни. Такі люди – вороги України, а значить, і мої особисті вороги.
3 
1
Коментарі
1