Росія не звільнить українські території в обмін на "Північний потік-2" - експерт

Газогін "Північний потік-2" уже фактично добудований. Його поява стала наслідком нерозвинених економічних відносин України з країнами Заходу. Ми маємо активніше інтегруватися в європейський економічний простір. Про це Gazeta.ua розповів політолог Костянтин Батозський.

"Північний потік-2" фактично добудували. Його перша нитка вже функціонує, – каже він. – Протистояти цьому проєкту Україна навряд чи могла. Коли якась споруда практично добудована, цей процес важко зупинити. Проблема з російським газогоном стала частиною української історії. Попередня команда Нафтогазу на чолі з Коболєвим зробила проблему "Північного потоку-2" своїм пріоритетом, за що їй шана й повага. Вона здійснювала шалену роботу. Але забракло ресурсів. Ми провадили діяльність на американському зовнішньому фронті, але майже не працювали на європейському, зокрема з німецьким урядом. Це велика проблема – ми маємо зробити висновки, як будувати відносини з європейськими країнами. В основі Європейського Союзу лежить економічна співпраця, тому політичні аргументи тут малоефективні".

Нема сенсу боротися з тим, що вже є, стверджує політолог.

"Маємо бути реалістами – Америка далеко. Її механізми впливу на Німеччину й Росію обмежені. Американці запровадили санкції проти компанії-оператора газогону, проти виконавчого директора. Потім самі ж мусили їх скасувати. США на відстані не мають кардинального впливу на Європу. Проблема будівництва "Північного потоку-2" – це саме європейське питання, не американське. Ми мали влаштувати переговори з європейською спільнотою, а не чекати, що зробить Америка", – вважає експерт.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Північний потік" добудують до кінця року

У цій ситуації головним питанням залишається наша національна безпека, наголошує він.

"Газовий транзит – наш гібридний засіб оборони, бо чинник постачання газу важливий для Європи. Але збереження сталого рівня транзиту неможливе, бо Європа активно розвиває альтернативну енергетику, тому споживання газу щороку скорочуватиметься. Німеччина пропонує нам налагодити в себе виробництво водню та використати нашу ГТС для його експорту. Це перспективний проєкт, але для експортування водню треба створити відповідні потужності. Ми маємо використовувати свій економічний потенціал, домовлятися з Туреччиною про будівництво якоїсь потужності з перекачування газу через Чорне море на українську територію. Перед нами постає вибір – або ми відкриваємо країну для великого бізнесу й інтегруємося в європейський економічний процес, або лишаємося закритою країною з усіма наслідками. ЄС – це найперше економічні відносини. Тому ми маємо розбудовувати економіку, залучати інвестиції. А для цього треба проводити реформи й боротися з олігархатом і корупцією".

Щодо проголошених Дмитром Кулебою умов запуску газогону – деокупації українських територій та енергобезпеки України – Костянтин Батозський висловився так.

"Є дві умови. Одну з них неможливо виконати в принципі. Ми розуміємо, що деокупація території України залежить не від Німеччини, а від Росії. А вона на це не піде. Щодо другої умови – то вона надто широка. Який сенс Дмитро Кулеба вкладає в поняття "енергетична безпека"? Чи означає це, що ми припинимо закуповувати в Росії ядерне паливо, від якого ми критично залежні? Треба чіткіше формулювати умови – чого ми хочемо насправді. Ефективною компенсацією буде відкриття наших ринків для європейських інвесторів. На мою думку, усі ці дипломатичні заяви роблять із метою, щоб Україна не зникла з порядку денного", – зазначає експерт.

×