Із вересня студенти Львівської політехніки вивчатимуть "штучний інтелект". Нову дисципліну викладатимуть англійською та українською мовами. 100 студентів навчатимуть комп'ютер думати за принципом людського мозку.
"Зараз є великий попит на знавців штучного інтелекту. Це буде найпотрібніший напрямок протягом найближчого часу. Таким чином ми наблизимо Україну до світових лідерів", - каже Gazeta.ua керівник освітнього напрямку ІТ-кластеру Зеновій Верес.
Він розповідає про нову дисципліну та розвиток ІТ-галузі в Україні.
Для чого у навчальну програму ввели дисципліну "системи штучного інтелекту"?
Зараз зросла кількість інформації, яка представлена в цифровому форматі. Це відео з веб-камер та камер спостереження, медичні фотографії, дані про продажі, дані медичних карт пацієнтів, відкриті дані державних структур. Кількість електронних даних постійно зростає. Аналіз цієї інформації дозволяє виявляти закономірності продаж, оптимізувати логістику доставки товарів та їхнє виробництво. Такого типу задачі вимагають великої кількості зусиль з боку людини. Це - прекрасні приклади застосування штучного інтелекту. Крім того, створюють самокеровані автомобілі - Тesla, Uber, Google-мобіль. Ці машини не потребують водія. З кожним роком подібної техніки з'являтиметься більше.
У яких університетах вивчатимуть цю дисципліну?
Такі напрямки є у багатьох вузах країни. Головна відмінність програми у Львівській політехніці - залучення до розроблення, а згодом і викладання, практиків з ІТ-компаній. Це ті люди, які зараз застосовують штучний інтелект для вирішення бізнес-задач. Наша програма буде комбінована. Академічне викладання поєднають з інтерактивною практикою.
Чи достатня у вузі матеріально-технічна база для викладання "штучного інтелекту"?
Матеріально-технічна база в університеті хороша. Оскільки програма розроблена викладачами вузу та спільно з ІТ-компаніями, то ці компанії підтримуватимуть розгортання та удосконалення бази. Наприклад, у Львівській політехніці є програма "інтернет речей". Провідні ІТ-компанії та Львівський ІТ-кластер профінансували створення спеціальної лабораторії. У ній студенти вивчатимуть багато предметів: електроніки, схемо-техніки, мікроконтролерів, сенсорів, виконавчих механізмів, теорії інформації. Лабораторію відкриють цього літа.
Проблема української ІТ-галузі - відсутність кадрів
Наскільки компетентних та конкурентно спроможних фахівців випускають наші вищі навчальні заклади?
Усе залежить від конкретного університету. Навчальні програми більшості українських вузів далекі від реальності, не відповідають актуальним технологічним реаліям. Як наслідок, здобутий випускниками багаж знань на етапі закінчення навчання часто застарілий. Знання студентів неактуальні для того, щоб почати працювати в ІТ-компанії над реальним проектом.
Якщо порівняти наших випускників з іноземними?
Якщо порівнювати з американськими студентами, нашим потрібно докладати більше зусиль під час навчання та займатися самоосвітою, щоб успішно конкурувати з ними. ІТ-компаніям не вистачає компетентних фахівців.
Вони більше орієнтуються на український чи іноземний ринок?
90 відсотків українських ІТ-шників працюють на зовнішній ринок. Це Сполучені Штати та країни Європи.
У чому проблеми української ІТ-галузі?
Звучатиме банально, але найбільша проблема - відсутність кадрів. Інша проблема - це проблеми з дотриманням авторських прав. Саме тому більшість фахівців працюють на зарубіжних замовників. А українські стартапи, як правило, відкривають в іноземній юрисдикції.
Безвізовий режим вплине на українську ІТ-галузь?
Зараз основним замовником виступають США. Саме тому більший вплив мають дії адміністрації президента Дональда Трампа стосовно регулювання видачі віз українцям. А безвізовий режим спростить ведення бізнесу з європейськими країнами. Простіше буде організовувати потрібні зустрічі із замовниками. Але я не очікую, що ІТ-фахівці масово поїдуть за кордон.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кому в Україні платять найбільше: топ-5 найбільших зарплат
2 
4069
Коментарі