Два роки війни: якими новинками власного виробництва ЗСУ палять окупантів

15

Україна перебуває на принципово новому етапі свого життя – триває повномасштабна війна, яку 24 лютого 2022 року розв'язала Росія.

В цих нових умовах один з найважливіших викликів – це забезпечення функціонування усіх сфер нашої країни, зокрема й оборонної промисловості. Цим питанням займається державний концерн Укроборонпром, що об'єднує підприємства оборонної галузі в Україні.

Завдяки йому були розроблені та вироблені різноманітні військові зразки техніки, включаючи танки, бойові машини піхоти, бронетранспортери, броньовані автомобілі, артилерійські системи, безпілотні літальні апарати.

З початком війни в Україні концерн був змушений перенаправити свої зусилля на виробництво важливих оборонних систем для потреб Збройних Сил України. Зокрема, акцент змістився на виробництво снарядів, броньованих машин, ударних дронів.

Крім того, Укроборонпром активно почав співпрацювати з міжнародними партнерами, щоб забезпечити підтримку та допомогу у виробництві необхідних систем для військових потреб.

Gazeta.ua пропонує згадати всі військові новинки, які почав випускати Укроборонпром під час війни. Втім, спочатку поговоримо про популярні зразки української техніки, яку випустили ще до російського вторгнення, адже саме на війні з окупантами вона показала, на що справді спроможна.

САУ "Богдана"

 

Це перша в історії українська самохідна артилерійська установка (САУ) з натівським калібром 155 мм. "Богдана" була виготовлена на підприємстві КрАЗ.

Установка існує в єдиному екземплярі, однак це не заважає українським військовим активно використовувати її у боротьбі з окупантами. Її почали розробляти ще у 2018 році У січні перед початком повномасштабної війни проводили попередні вогневі випробування САУ.

"Богдана" оснащена автоматизованою системою наведення та системою автоматичної подачі боєприпасів на шість снарядів. Управління можна здійснювати як із кабіни установки, так і ззовні. У цій САУ використані стволи українського виробництва.

Саме "Богдана" відіграла ключову роль у звільненні острова Зміїний від російських окупантів. САУ працювала по ворожих об'єктах протягом 10 днів разом з артилерією. Пострілом з "Богдани" вдалося знищити російський ЗРГК "Панцир".

Основні характеристики:

– дальність стрільби – 42 км фугасним снарядом і 50 км реактивним;
– калібр – 155 мм;
– максимальна швидкість – 80 км/год по шосе;
– запас ходу – 800 км по трасі;
– обслуговування – п′ятеро осіб;
– скорострільність – чотири-шість пострілів за хвилину;
– кількість снарядів – 20.

Протикорабельний комплекс "Нептун"

 

Протикорабельний комплекс "Нептун" розроблений державним київським конструкторським бюро "Луч". У складі комплексу кілька машин, зокрема, пускові й транспортні, та рухомий командний пункт.

Сама ракета може вражати цілі на дистанції до 280 км. Її активно застосовують для ударів по кораблях Росії у Чорному морі.

Розробку "Нептуна" розпочали 2015 року. На озброєння у ЗСУ протикорабельний комплекс прийняли 2020-го.

Російська пропаганда активно насміхалася та компрометувала "Нептун", а вже 13 квітня саме він відправив за відомою адресою відомий російський корабель – флагман чорноморського флоту РФ, ракетний крейсер "Москва".

Тоді внаслідок обстрілу Росія втратила 16 крилатих ракет "Калібр". Також з "Нептуна" було пошкоджено російській фрегат "Ессен", однак офіційно про це стало відомо лише 18 лютого 2023 року. На жаль, його потопити не вдалося.

Основні характеристики:

– дальність стрільби – від 7 до 280 км;
– маса ракети – 870 кг;
– маса бойової частини – 150 кг;
– швидкість польоту – 900 км/год;
– готовність до стрільби – 15 хв.

Тактично ракетний комплекс "Вільха"

 

"Вільха" – український тактичний ракетний комплекс з коригованим боєприпасом калібру 300 мм. Розроблений на основі радянської реактивної системи залпового вогню 9К58 "Смерч". Прийнятий на озброєння української армії у 2018 році.

Над створенням комплексу працювало близько 15 підприємств українського оборонно-промислового комплексу.

РСЗВ "Вільха" використовувалась з перших днів повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року. Станом на 2 березня було зроблено близько 50 влучних ракетних ударів по російських загарбниках. Вона нищить окупантів на всій лінії фронту, а серед цілей – системи протиповітряної оборони, станції РЕБ, піхота та бронетехніка.

Характеристики ракети та пускової установки:

Маса ракети: близько 800 кг,

Тип бойової частини: осколково-фугасна, касетна, та інші,

Маса бойової частини:

250 кг ("Вільха")
170 кг ("Вільха-М")
170 кг ("Вільха-М2")

Максимальна дальність:

до 70 км ("Вільха")
до 130 км ("Вільха-М")
до 202 км ("Вільха-М2")

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Піднімають дух та прославляють воїнів: 12 пісень про війну, які стали хітами

ПТРК "Стугна"

 

Окремо слід згадати український протитанковий ракетний комплекс "Стугна".

Комплекс належить до другого покоління ПТРК – він є напівавтоматичним, із системою наведення по лазерному променю. Може вести вогонь ракетами калібру 130 мм або 152 мм з різними бойовими частинами, що встановлюються у контейнері.

Зі "Стугни" ворожу техніку вражали бійці АТО та ООС, проте свій зоряний час вона отримала якраз у 2022 році під час війни. Вона вкотре довела свою ефективність проти будь-якої бронетехніки ворога, але й показала здатність перетворюватися на засіб ППО.

Що почав випускати Укроборонпром у 2022-2023 роках

Снаряди 152-мм

У листопаді 2022 року Україна вперше за роки незалежності почала серійно виготовляти артилерійські боєприпаси 152-мм калібру. Роботи були проведені силами Державного концерну Укроборонпром та підприємствами, які входять до його складу. Офіційно нові артилерійські снаряди до радянських систем вже пройшли випробування.

На початку січня 2023 року OSINT-дослідники з проекту Ukraine Weapons Tracker повідомили, що українські боєприпаси калібру 152-мм почали надходити артилеристам на лінію фронту. Аналітики звернули увагу на фото з передової із розрахунком 152-мм гаубиці Д-20, біля якої лежали боєприпаси жовтого кольору.

 

 

Засіб розмінування SF-1

 

У листопаді 2022 року українські фахівці створили засіб для розмінування, який зовнішньо схожий на олівець.

Фахівці одного з підприємств оборонно-промислового комплексу України створили дослідний зразок виробу для пропалювання металу під назвою (ВПМ) SF-1.

У пресслужбі концерну опублікували два фото з випробувань цього пристрою на артилерійському боєприпасі калібру 152 мм і протитанковій міні. Завдяки екзотермічній порошковій суміші, яка його наповнює, прилад ефективно пропалює металеві оболонки вибухонебезпечних предметів, приміром, боєприпасів.

Після цього вибухова речовина вигорає всередині корпусу боєприпаса. Наголошується, що такий засіб можна застосовувати під час розмінування територій.

БПЛА з дальністю ураження 1000 км

 

Нові українські БПЛА Укроборонпром розпочав виготовляти за наказом головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного влітку 2022 року. Апарат призначений для різних завдань - ураження цілей та коригування вогню. БПЛА випробовували також засобами радіоелектронної боротьби.

На початку грудня 2022 року Укроборонпром повідомив, що провів низку успішних випробувань українського ударного безпілотника з дальністю ураження на тисячу км.

Вже у січні 2023 року концерн випустив перший зразок безпілотника. Там також повідомили, що максимально прискорили виробництво першого зразка, "випробували його в повітрі" та готуються до наступного етапу – демонстрації можливостей дрона-камікадзе керівництву Сил оборони.

Наразі відомо, що дальність польоту складає 1000 км, вага бойової частини – 75 кг. Щодо ситуації з випробуваннями БПЛА, то станом на 20 лютого інформація про це засекречена.

Серійне виробництво удосконалених 82-мм мін

 

У січні 2023 року Укроборонпром налагодив серійне виробництво 82-мм мінометних пострілів за кордоном, на потужностях однієї з країн-членів НАТО. Прикметно, що удосконалена Укроборонпромом міна є у рази кращою за штатну.

Кількість смертоносних осколків, зафіксованих під час випробувань на щитах мішеней та на майданчику мішеневої обстановки, у 2-2,5 рази більша, ніж повинна мати штатна міна. Розміри та форма осколків також кращі за штатні.

Так, згідно зі стандартом, під час розриву штатної міни кількість осколків, які мають уразити ціль на відстані 5 м, повинна сягати 198 од., на відстані 10 м – 70 од., а на відстані 15 м – 41 од. У боєприпасу, вдосконаленого фахівцями підприємств Укроборонпрому, це 460, 140 та 69 осколків відповідно.

Артилерійська осколкова міна 82-мм призначена для ураження живої сили ворога з міномета на відстані до 4500 м.

На початку лютого 2023 року українські військові отримали перші мінометні міни калібру 82-мм виробництва Укроборонпрому. Концерн навіть опублікували відповідне відео. На кадрах зафільмовано, як військові відкривають ящик з боєприпасами та починають підготовку до їхнього застосування.

Далі двоє військовослужбовців споряджують цими 82-мм мінами касету до автоматичного міномета 2Б9 "Васильок".

Міни калібру 120-мм

 

У лютому 2023 року Укроборнпром та одна з країн-членів Північноатлантичного альянсу почали спільно виробляти міни калібру 120 мм. Контракт вже укладено з Міністерством оборони України на постачання цих засобів ураження, тож, вже незабаром їх отримають українські військові.

120-мм міни виготовляються за сучасними технологіями. Виробничі потужності розосереджені, зокрема, їх частина розташована в одній з європейських держав. Цей боєприпас гарантовано уражає ворожу піхоту в радіусі від 25 м до 60 м, а розліт осколків може сягати 250 м.

Крім цього, 120-мм міна здатна руйнувати інженерні споруди та легкоброньовану техніку. Загалом 120-мм міномет здатний вражати цілі на відстані до 7 км, а сучасними боєприпасами – у понад 8 км.

120-мм міномет є одним з найбільш розповсюджених в Україні видів артилерійської зброї та активно використовується у бойових діях проти російських загарбників.

Бронемашини "Новатор"

 

"Українська бронетехніка" виробляє бронемашини "Варта" і "Новатор". Випуск першої призупинений, адже на неї встановлювалося білоруське шасі. "Новатори" продовжують сходити з конвеєра і вони успішно працюють на фронті.

"Новатори" використовуємо для пересування команд спеціалістів та розвідників: операторів безпілотників, протитанкових ракетних комплексів, коригувальників.

"Попри деякі технічні труднощі, машини непогані", - каже один з командирів.

Для ЗСУ "Новатори" вперше придбали у 2018 році. Просувати їх на експорт компанія почала у 2021 році. Були укладені угоди на постачання десятків авто для чотирьох африканських країн, але контракти зірвалися через війну.

У жовтні 2023 року з'явилося фото, як "Новатор" успішно рятує життя військових. Машина наїхала на протитанкову міну з 8 кг тротилу, однак капсула витримала вибух.

БПЛА вітчизняного виробництва

Сучасна війна вимагає активного залучення безпілотних літальних апаратів, особливо актуальним це стало у 2023 році, тож Україна ефективно йде у цьому тренді.

З 2014 року в Україні з'явилося багато приватних фірм, які виробляють БПЛА: Укрспецсистемс, DeViro, Укрджет, Атлон авіа. Вони повністю витіснили з ринку державний Укроборонпром і постачають ЗСУ та Нацгвардії сотні комплексів.

У нашій країні розроблені кілька нових лінійок БПЛА, серед яких "Лелека-100", "Фурія" та Spectator.

 

Ці три дрони належать до оперативно-тактичного рівня і мають значні переваги серед багатьох аналогів завдяки дальності польоту до 50 кілометрів та перебуванню в повітрі до трьох годин.

Зокрема український БПЛА Spectator може літати на відстань до 30 км і залишатися в повітрі до двох годин. На полі бою він добре виконує розвідувальні завдання та збирає важливі дані для військових. Одним із найсучасніших літальних апаратів є й дрон "Лелека-100", що прийнятий на озброєння ЗСУ у 2021 році.

Він, як і схожий на нього БПЛА "Фурія", масово використовується в бойових діях російсько-української війни.

Також українські розробники проводять випробування дрона-камікадзе "Кобра". Цей БПЛА побудований за схемою літака з триметровими крилами та потужним двигуном власного виробництва. "Кобра" здатна нести корисне навантаження до 15 кг на відстань 300 км, розвиваючи швидкість до 150 км/год. З допомогою цього дрона-камікадзе українські військові планують ще активніше відправляти російській армії вибухові "сюрпризи".

Багато хто помітив велику схожість БПЛА "Кобра" з іранськими дронами сімейства Shahed, однак українське озброєння є значно дешевшим - його собівартість становить лише близько $2000. Ще одна перевага полягає у швидкості циклу виробництва, досягнутій завдяки використанню налагодженої технології, яка вже давно використовується в українському авіабудуванні.

Навесні 2022 року Укрспецсистемс випустила новий розвідувальний безпілотник Shark. Зараз лік цих літаків іде на сотні.

Водночас Росія має розвинені технології радіоелектронної боротьби. В історії ще не було війни з таким масовим застосуванням РЕБ. Це загартовує українських виробників і змушує модернізувати зв'язок. Зрештою, територія РФ - це великий полігон для українських дронів.

Наприклад, під Москвою знайшли уламки БПЛА, схожого на UJ-22 компанії Укрджет. Цей апарат може літати на відстань до 800 км.

Наземний розвідник-безпілотник Sirko-S

 

Компанія Skylab з Харкова представила нового наземного робота Sirko-S, який має безліч функцій та завдань для виконання у військовій сфері. Цей безпілотний апарат є чотириколісною платформою, оснащеною денною камерою або тепловізором, системою лазерних далекомірів для подолання перешкод і режимом автономної їзди.

Спеціальні гумові колеса та вбудовані механізми забезпечують стійку їзду бездоріжжям, а вантажний відсік розміром 80х40х20 см дозволяє Sirko-S переміщати предмети загальною вагою до 150 кг, незважаючи на власну вагу в 45 кг. Таким чином, цей робот може ефективно доставляти вантажі, забезпечувати зв'язок між підрозділами, а також евакуювати поранених із поля бою.

Крім того, Sirko-S може виконувати функції розвідки, що робить його незамінним помічником у воєнних операціях. Максимальна швидкість цього робота становить 12 км/год, а дальність зв'язку сягає 5 км, що дозволяє ефективно працювати на великій відстані від свого оператора.

Флот морських дронів

Українські збройні сили продемонстрували, що мають на озброєнні новітній морський безпілотник, що здатен дістати російські кораблі майже в будь-якій точці Чорного моря.

Наприкінці липня 2023 року на міжнародній виставці озброєння в Туреччині українська державна компанія Спецтехноекпорт представила новітню розробку - морський автономний безпілотний охоронний роботизований апарат MAGURA V5.

За пару днів сюжет про український безпілотник вийшов на американському телеканалі CNN. Там показали дрон, який повністю відповідає характеристикам та виглядає як MAGURA V5.

Саме він, як розповіли журналістам військові, вражає російські цілі на морі. Втім, в операціях можуть брати участь й інші апарати, які тільки схожі на "Магуру".

Назва дрону це одночасно і абревіатура (Maritime Autonomous Guard Unmanned Robotic Apparatus - "морський автономний охоронний безпілотний роботизований апарат"), а також ім'я крилатої доньки бога Перуна в слов'янській міфології. Основне покликання Магури - цієї української Валькірії - оберігати і надихати воїнів на полі бою.

 

В брошурці Спецтехноекпорт за 2023 рік розміщена інформація про основні тактико-технічні характеристики "Магури". Довжина безекіпажного катера 5,5 м, ширина 1,5 м, висота над ватерлінією 0,5 м.

Дрон має крейсерську швидкість 22 морських вузли (40,7 км/год), а максимальну - 42 вузлів (майже 78 км/год). Дальність його роботи - 450 морських миль, що складає близько 833 км.

Один з найголовніших параметрів апарату - скільки навантаження може нести безпілотник. В "Магури" цей показник складає 320 кг, тобто, якщо використовувати його як ударний дрон, то в нього поміщається близько 300 кг вибухівки.

Також він керується за допомогою супутникового зв'язку або радіомережі. Крім того, на носі катера є відеокамера, яка передає зображення в режимі онлайн.

Спецтехноекпорт вказує, що "Магура" може виконувати кілька видів операцій, такі як спостереження, розвідка, патрулювання, пошуково-рятувальна, мінна боротьба, охорона флоту і виконання бойових завдань.

"MAGURA V5 розроблений з використанням передових методів проєктування. Гідродинамічний корпус і гладкий профіль V5 дозволяють йому таємно переміщатися з чудовою маневровістю. Це доступне рішення, яке легко запустити з будь-якого віддаленого місця", - наводить характеристики цього апарату Спецтехноекпорт.

Профільне видання Defense Express звертає увагу на ще один плюс "Магури". Для її запуску не потрібна складна інфраструктура.

"Пульт управління цим морським безпілотником виглядає досить компактним, не більшим за площиною, аніж сучасний ноутбук", - сказано у статті видання.

Обслуга безпілотника складає лише декілька осіб, включно із оператором, і не займає багато місця. Крім того, для спуску на воду катера не потрібні спеціальні майданчики (сліпи), хоча його вага і складає орієнтовно 1 тонну.

Крім того, за попередніми даними, "Магура" може працювати роєм, тобто в складі трьох безпілотників: двох стандартних та одного зі щоглою для апаратури. Ймовірно, це ретранслятор для передачі сигналу на інші морські дрони.

Військові експерти також звертають увагу на дальність роботи і потужну ударну силу "Магури". Капітан запасу, колишній заступник начальнику штабу ВМС України Андрій Риженко каже, що бойова частина Магури в 300 кг достатня для ураження невеликого корабля.

Українська влада не розкриває дані, скільки усього морських дронів перебуває на озброєнні та де саме вони виробляються.

Ще однією "зіркою" українських операцій проти російських військових цілей став "Морський малюк" - надводний дрон Sea Baby, який розробила і вже декілька разів успішно застосувала Служба безпеки України.

 

Голова СБУ Василь Малюк назвав щонайменше три приклади операцій з використанням подібних дронів:

• 17 липня - атака на Кримський міст, яка призвела до пошкодження автомобільного полотна переправи. Як свідчать оприлюднені CNN кадри, майже одночасно було використано два дрони: другий атакував залізничну частину мосту, хоча й з меншими ушкодженнями.

• 4 серпня 2023 року - удар по російському десантному кораблю "Оленегорский горняк" в акваторії Новоросійська. В мережі з'явилося декілька відео буксирування пошкодженого судна зі значним креном на лівий борт. На оприлюднених згодом супутникових знімках Planet Labs пошкоджений корабель було видно пришвартованим біля пірса військово-морської бази Новоросійська.

• 5 серпня - ураження російського танкера SIG, який перебував у територіальних водах України на південь від Керченської протоки і перевозив пальне для російських військових. Дрон був скерований точно у машинне відділення, розливу палива не відбулося, але судно втратило хід через пошкодження та затоплення силової установки.

В СБУ повідомили, що морські дрони, які пошкодили Кримський міст у липні 2023 року, були обладнані бойовою частиною вагою 850 кг. А для ураження десантного корабля "Оленегорский горняк" і танкера SIG було використано дрони, кожен з яких містив по 450 кг бойової частини.

За словами Василя Малюка, ці дрони є результатом місяців розробки, яка розпочалася одразу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. "Морський малюк" - це винахід суто СБУ, до створення якого не була залучена жодна приватна компанія. Над розробкою дронів та їхнім виготовленням працює колектив СБУ, якому допомагають цивільні інженери та IT-фахівці.

Західні партнери України не беруть участь у цій розробці: не надають ані обладнання, ані інших засобів, не залучені до планування та реалізації операцій з використанням дронів Sea Baby.

Варто додати, що українські війська станом на 1 лютого 2024 року знищили вже 20% російського флоту.

×