Новий криголам "Ноосфера" дозволить українським науковцям працювати, не емігруючи з країни. Завдяки цьому судну вітчизняна кліматологія вийде на новий рівень, а станція "Академік Вернадський" отримає безперебійне постачання продуктів.
Про це в інтерв'ю журналу "Країна" розповідає директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.
"З криголамом "Ноосфера" ціле покоління українських науковців зможе працювати у великих міжнародних проектах, не емігруючи з країни, – каже він. – Фактично це плавучий науковий інститут із двома поверхами лабораторій і спеціальним приладдям, що дає змогу піднімати зразки з дна й занурювати вимірювальні прилади на глибину до 8 кілометрів. Маріанської западини ми не візьмемо, але 90 відсотків дна світового океану нам тепер доступні"
Вперше за 20 років українська наука отримала можливість здійснювати дослідження у відкритому океані, наголошує науковець.
"В нашому науковому флоті, бездарно знищеному, не було жодного судна такої технічної складності й досконалості. На момент побудови наш криголам був найкращим океанографічним судном світу. Минуло 30 років, але навіть зараз воно точно входить у першу двадцятку. А дехто каже, що в десятку", – говорить він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Середня температура в Україні може підвищитися на 4°C до кінця ХХІ століття
Одна з основних функцій криголаму "Ноосфера" логістична – доправлення продуктів і будматеріалів на полярну станцію "Академік Вернадський", каже Дикий.
"Раніше були змушені купляти продукти в Чилі втридорога. Тепер можемо возити з Одеси за нашими оптовими цінами. З кумедного – наприклад, гречки й сала нема в Чилі. Це не те, заради чого ми купляли криголам, але і це приємні бонуси. Наші зимувальники возили сало на станцію в багажі на літаку. Якось в Аргентині митник докопався: "Що це за величезний білий брусок?". Провезення харчових продуктів заборонене. Хлопці з серйозними обличчями сказали, що це технічний жир для змащування механізмів. Митник зробив вигляд, що повірив", – розповідає він.
Завдяки новому судну вітчизняні вчені зможуть абсолютно інакше підійти до кліматичних досліджень, повідомляє науковець.
"Клімат на суходолі формується найперше системою океанських течій. Зокрема клімат по обидва боки Атлантичного океану, включно з Україною, визначається так званим великим конвеєром. Ця система гарячих та холодних течій конвеєрною стрічкою іде через всю Атлантику. Два зубчасті колеса, що тягнуть її – райони утворення холодних водних мас. Один – в межах Гренландії і Ньюфаундленда, другий – на Півдні, в морі Ведделла. Зміни клімату в Україні значною мірою визначають процеси саме в тому регіоні. Наші науковці мають непоганий досвід їхнього математичного моделювання. Коли науку не фінансували, найменш постраждали математики, бо потребують найменше матеріальних ресурсів для роботи. І от ми отримали інструмент, щоб безпосередньо на місці перевірити і уточнити ті моделі. Наша кліматологія виходить на новий рівень", – підсумовує він.
Повне інтерв'ю з Євгеном Диким читайте в журналі "Країна" за 10 лютого.
Підписатися на журнал можна ТУТ.
У Гренландії 21 грудня зафіксували вкрай високу температуру +8,3°С. Для таких високих широт – це справжня аномалія. Особливо з урахуванням холодного періоду року і того факту, що у Гренландії панує полярна ніч.
Танення льоду в Гренландії спричинило підвищення рівня води у світі на 1,2 см. Крижаний щит Гренландії втратив близько 4700 гігатонн льоду з початку вимірювань у квітні 2002 року. Цього достатньо, щоб занурити США на 0,5 м під воду.
3 
1
Коментарі