— Не зря топінамбур називають земляною грушею. Клубні в землі, але солодкі й смачні, — показує корені рослини 63-річна Галина Білоус із села Ометинці Немирівського району Вінниччини. — У мене сахарний діабет, то тільки й спасаюся цим топінамбуром.
Жінка стверджує, що продукт знижує рівень цукру в крові та покращує зір.
— Можна його і сирим їсти, і вареним, і жареним, і печеним. Готується так само, як бараболя, — Галина Петрівна показує почищені та відварені бульби, политі сметаною. Порізані, вони нагадують картоплю.
Підсоленою гарячою водою слід залити очищені бульби й додати півложки оцту на кожен літр води. Тоді при варінні зберігається білий колір.
— Люблю салат із топінамбура. Бульби чищу, як моркву, добре промиваю, натираю на крупній тертці. Тоді змішую з порізаним крутим яйцем, кропом, петрушкою, солю. Заливаю сметаною, майонезом або олією. Ще запікаю топінамбур із яйцем. Чищу, нарізаю скибочками, присмажую в олії. Потім викладаю його на сковорідку чи деко, заливаю сирим яйцем, збовтаним зі сметаною і сиром, — та в духовку.
На зиму Галина Петрівна заготовляє сушений та квашений топінамбур. Очищені тонкі шматочки бульб висушує на сонці. Складає в полотняну торбинку, додає до компотів.
— Для квашення нарізаю кружечками, складаю в банку чи в емаліровану каструлю. Заливаю водою, трохи підсолюю. Кілька днів, і можна їсти. Впрок треба більше солі сипати. Так і стоїть у банці в погребі. А ще читала, що можна каву зварити. Спочатку залити подрібнені клубні окропом минути на 2–3, потім воду злити, а топінамбур простелити на рушникові. Обсмажити до рум"янцю. Тоді все це розмолоти у кавомолці. Заварювати як звичайну каву.
Коментарі