Киянка Тамара Зелезінська, 52 роки, грузинську страву сациві готує тричі на рік — на два дні народження та Новий рік.
— Навчилася в сусідки, уродженки Тбілісі. Найкраще для сациві підходить не курятина, а індичатина. Причому саме індичка. Вона жирніша.
Звечора відварює птицю до готовності й виймає з каструлі. Уранці починає готувати страву.
— Індичку ставлю підрум'янюватися в духовку. А тим часом готую соус. Із холодного бульйону знімаю шар застиглого жиру й викладаю його в глибоку сковорідку. Туди насипаю кілограм дуже дрібно порізаною цибулі. Вона має мліти на мінімальному вогні, аж поки не розчиниться. Кладу туди два лаврових листки, які потім треба викинути.
Поки цибуля мліє, бере кілограм почищених світлих волоських горіхів. Змелює в кухонному комбайні.
— Горіхів так багато, щоб загустити соус. У жодному разі не варто це робити борошном. Так українці викручувалися при Союзі, економили.
Додає 2 ч. л. меленої сушеної кінзи, одну — хмелі-cунелі. Також — 3 ч. л шафрану, на кінчику ножа корицю й розтирає дві головки гвоздики. Не більше, бо страва гірчитиме. Солить за смаком і сипле чорний перець. Додає два зубці подрібненого часнику. Перемішує.
— Потім додаю цибуляну масу й знову гарно вимішую. І тільки тепер можна ополоник за ополоником доливати бульйон. Після кожного знову розмішую. Можна — блендером. Доводжу до густоти рідкої сметани. Густіше не означає краще, бо на другий день соус ще трохи затягнеться. Добре залишити трохи більйону, яким завжди можна розвести страву.
Соус ставить на середній вогонь, доводить до кипіння. Знімає, коли з'явиться піна. Одразу додає столову ложку винного оцту.
— У каструлю із соусом кладу порізану на шматки індичку і залишаю вихолонути. Потім ставлю в холодильник на 3 години. М'ясо має увібрати частину соусу. Грузини їдять сациві холодним. До страви смакують лаваш і зелень.
2 
1
Коментарі