У львів"янок, яким за п"ятдесят, складається враження, що і магазини, і бутики з модним одягом — не для них. Туди заходять хіба що на екскурсію. Хороших, модних речей повно, а от розміри — до 46-го, у кращому випадку — до 48-го.
— У мене 52-й розмір. Але це не означає, що мені не треба гарно вдягатися. Я працюю в банку і маю виглядати не гірше від моїх молодих співробітниць, — розповідає Ольга Кіт, 51 рік. — Та як піду в якийсь магазин чи на базар — тільки рознервуюся. Міряю костюм: підходить спідниця — то завузький у грудях піджак. Або навпаки. Але проблему з одягом я для себе вирішила. Маю хорошу кравчиню. Вона навіть намагається придумати таку модель, яка "забирає" у мене років десять.
Інша львів"янка, Марія Григорівна, 52 роки, працює у школі вчителькою, має скромніші доходи і шити костюми для неї — розкіш.
— Я купую одяг у секонд-хенді. Ходжу в магазин на Сихові або на "розкладачки" біля ринків "Санта-Барбара" та "Іскра". Знаєте, якщо добре поритись у тих горах одягу, то можна знайти нові фірмові речі. От недавно придбала кофтину за п"ять гривень, шкіряні туфлі за 15, авcтрійські чобітки — за 30. У магазині знайшла новий костюм — спідницю і піджак із тигровим малюнком. Заплатила сто гривень, але він того вартий. У звичайному магазині коштував би гривень 600.
1 
1
Коментарі