— Лякає, як моя бабуся збирає в пляшки воду, відстоює її і п'є, — розповідає вінничанка Оксана Середа, 24 роки. — Молоко наливає і продає. Каже: "Я ж їх мию". Пляшка вже позеленіла, а їй шкода викинути.
— Зелень на пляшці — це водорості та небезпечні бактерії, — каже 49-річний Сергій Науменко із асоціації бутильованих вод України. — Пластик, на відміну від скла, має більш пористу структуру. Там розвивається мікрофлора, яку відмити неможливо. Це те саме, що роками пити воду з калюжі.
В Україні пляшки виготовляють з двох видів пластику. Перший — одноразовий. Це пляшки від 0,5 л до 2 л. Інший можна мити за високої температури. З такого матеріалу роблять бутлі на 18 л.
— Їх потрібно нагрівати до 60 градусів. Так гарантовано позбуваються мікроорганізмів. Тому ті бабусі, які ходять до бювету навіть із пляшкою від мінералки, зрештою отримують зелену тару.
Каже, що українські виробники бутильованих вод пляшки антибіотиками не дезинфікують.
— Тоді ціна була б захмарна. Використовують речовину, яка вбиває мікроорганізми. Потім її змивають.
2 
1
Коментарі