Киянка 71-річна Серафима Рікберг кожні півроку робить флюорографію. Знімки легенів показує столичному професорові Анатолієві Макарову, 74 роки. Вона стала першою у світі пацієнткою, якій він зробив операцію на легенях спеціальним електрозварювальним апаратом. Це було у квітні 2005 року. Перед відеокамерами Анатолій Васильович припікав межу між здоровою легенею та раковою. Завдяки новій технології місце розрізу запаялося, кров не йшла.
— Мені пощастило потрапити на таку операцію. Американські лікарі потім показували запис по всьому світу, бо ніхто не вірив, — говорить Серафима Юхимівна.
Лікар проглядає знімки. Каже, метастазів нема. Після огляду рубця на спині показує запис тієї операції на комп'ютері.
— Коли обвуглював край пухлини, тільки пара йшла, — говорить Макаров. — Людина на 80 відсотків складається з води. Електрозварювання не смалить, запаху і диму нема. Не треба накладати шви. Перед тим, як забрати інструмент, місце розрізу охолоджую фізрозчином. Інакше гарячі тканини не склеюються, розлазяться. У місці зварювання температура 60–70 градусів. Інструменти, подібні до операційних, підключені до апарата. Є такі, що одним боком ріжуть, іншим одразу зварюють. Це безболісно.
У відділенні політравми в 17-й лікарні майже всі операції виконують електрозварюванням. Пацієнтам про це не говорять.
— Навіщо людям знати, як саме їх оперуватимуть? Вони ж думають, що головне — міцно зашити нитками, — каже лікар. — При реанімації в нашому відділенні вмирають усемеро менше пацієнтів, ніж у лікарні швидкої допомоги. До нас везуть покалічених у важких аваріях, на виробництві, самогубців.
Макаров запевняє, операції зі зварюванням ще й дешевші. Немає потреби в хірургічних нитках, донорській крові, знеболювальних препаратах.
Один зі співавторів методики Михайло Захараш, 66 років, у липні 2004 року першим у світі оперував шлунок з електрозварюванням. Каже, технологію розробив академік Борис Патон на прохання американського гінеколога. До експериментів приєдналися українські лікарі. 10 років вивчали дію струму на тваринах. Через деякий час після операції на місці зварювання навіть не знаходили рубця.
— Раніше під дією електрики всі тканини гинули. Тепер застосовуємо високочастотний модульований струм, під яким залишаються живі тканини. Під час зварювання частково руйнуються клітини, міжтканинний білок склеюється. Ця дія фізіологічна, притаманна організму. У місці зшивання нитками часто виникають нагноєння. Від зварювання шви міцні, не розходяться, швидше загоюються. Навчилися з'єднувати струмом навіть шкіру.
Найскладнішу операцію Михайло Петрович зробив на шлунку професору 64-річному Іванові Вальку. Видалив велику ракову пухлину, яка розрослася також на печінку та товсту кишку. Чоловік прожив іще шість років, помер від інфаркту.
Тепер в Україні зварюють судини, гортань, легені, статеві органи, кишківник, шлунок, печінку, підшлункову, матку. Видаляють пухлини, міхурі. У 50 клініках країни застосовують сотню апаратів. За шість років зробили 40 тис. операцій. Винахід має світове визнання в медицині. Метод застосовують у Росії, апарати виробляють в Україні та Америці. Вони багаторазові, коштують близько $10 тисяч.
2 
1
Коментарі