Анні Герман лікарі радили перервати вагітність

Пізно вночі 27 серпня 1967-го співачка Анна Герман поверталася до Мілана з італійського містечка Віареджо, де давала концерт. Водій гнав зі швидкістю 160 км/год. Заснув за кермом, і спортивний "фіат" врізався в бетонне огородження. Анну через лобове скло викинуло на 20 м.

— Уранці нашу автівку помітив водій вантажівки, — згадувала співачка. — Вона була розбита вщент. Викликали поліцію. Нас привезли до лікарні. Я майже не відчувала болю, холоду сирої землі в канаві, труднощів транспортування.

Протягом одного дня мати Анни та її наречений, інженер Збишек Тихольський, одержали візи й паспорти на виїзд до Італії. "Видати негайно, стан безнадійний" — було в офіційному наказі. У Герман були переломи хребта, обох ніг, лівої руки та струс мозку. 12 днів вона не виходила з коми. Після серії складних операцій довгі місяці лежала в гіпсовому корсеті.

З італійської клініки Анну перевели до варшавської лікарні. Туди юрбами ходили роззяви, щоб подивитися на безпомічну співачку. Герман якось із відчаю роздряпала лице до крові. Друзі влаштували Анну до заміської лікарні, де їй виділили окрему палату. Збишек не відходив ані на крок. Коли жінці стало краще, привіз до себе додому. Приходили лікарі й займалися з нею лікувальною гімнастикою. Як тільки Анна вперше змогла встати, то попросила Збишека принести їй відро й ганчірку, щоб вимити підлогу. Закінчивши, сказала:

— Бачиш, милий, як мало треба людині для щастя!

Уночі вони їхали на берег Вісли — Збишек учив Анну заново ходити. І 1970-го вона знову вийшла на сцену. На першому концерті глядачі стоячи їй аплодували 40 хв.

Якось Збишек прийшов додому й сказав:

— Знаєш, Аню, я маю повідомити тобі одну новину. Я одружуюся.

В очах співачки застиг жах.

— Із тобою.

Вони побралися на гірському курорті Закопане. На весіллі були лише найближчі родичі.

Весною 1972-го Анна Герман знову починає гастролі. Їде до Москви, записує пісню Анни Пахмутової та Миколи Добронравова "Надежда". Пісні "Эхо любви", "Когда цвели сады", "Гори, гори, моя звезда" у її виконанні стають шлягерами. Співачку всюди зустрічають оплесками, викликають на біс і закидають сцену квітами. Записані на "Мелодії" її платівки розходяться мільйонними тиражами. Квитки на її концерт у Кремлівському палаці з'їздів на 6 тис. місць розходяться вмить.

Анна Герман завжди взувала туфлі на шпильках. Глядачі й не підозрювали, який біль вона терпіла під час виступу. Після кожного концерту ледь трималася на ногах. Щоб сховати сльози, іноді виступала в темних окулярах. Сама шила собі концертні сукні. Ніколи не вдягала приталених — вони нагадували їй гіпс. Любила носити в'язані речі з відкритим горлом.

Анна давно мріяла про дитину. Коли завагітніла, лікарі вмовляли її зробити аборт. Мовляв, дитина через перенесені травми може народитися мертвою або хворою. Та Герман не послухала. 39-річна співачка важко переносила вагітність. Зрештою 1975-го народила сина — Збишека-молодшого. Відтоді присвячувала йому весь свій час. Називала "горобчиком", писала для нього пісні та казки, шила костюми. У хаті поралася сама, не хотіла наймати прислугу. Бувало, до глибокої ночі возилася на кухні.

— Це був найщасливіший період у нашому житті, — згадує Збишек Тихольський. — Хлопчик ріс, радував нас. Аня була здорова. Я любив, коли вона влаштовувала домашні концерти.

Герман обожнювала приймати гостей. Щоб не заважати дитині спати, вони зі Збишеком влаштували в підвалі будинку музичну вітальню. Зробили там камін, поставили крісла, диван, перетягнули піаніно.

— Аня взагалі була хорошою господинею, — згадує чоловік. — Її фірмова страва — плов із овочами. Вона любила східну кухню, до їжі додавала часник, багато приправ, цибулю, зелень. А які чудові пироги пекла! Усе в нас було прекрасно. І ми сподівалися, що так буде завжди.

1979-го лікарі виявили у співачки рак. За півроку до смерті, вона попросила Збишека принести Біблію німецькою мовою, що дісталася їй від бабусі. Два тижні читала її, не встаючи з ліжка, а потім покликала чоловіка й сказала:

— Збишек, мені був знак. Я маю охреститися.

У травні 1982-го вона прийняла хрещення в адвентистів сьомого дня — це було віровизнання її бабусі. Казала: якщо одужає, то ніколи не вийде на сцену, а буде співати у храмі, для Бога. Вона написала музику до псалмів Давида, гімну любові й молитви "Отче наш". Їй зробили кілька складних операцій, але врятувати не змогли. Коли Збишек бачив її востаннє, 46-річна Анна Герман сказала:

— Мені не важко відійти.

×