4 радянські пісні, які більшовики позичили в ідейних суперників

Популярні у СРСР воєнні пісні часто походять із часів Російської імперії. Їх виконували білогвардійці та інші ідейні суперники більшовиків.

Марш червоноармійців "По долинам и по взгорьям" з'явився у 1915 році і носив назву "Марш Сибирских стрелков". Автором слів став російський письменник і журналіст Владимир Гиляровский. Написав її для війська Російської імперії на початку Першої світової війни. В часи Громадянської війни білогвардійський полковник Петро Баторін написав на манер пісні "Марш Дроздовського полку". Командувач полку Антон Туркул у Харкові в 1919 році замовив композитору Дмитру Покрасу музику для маршу. Його виконали 29 червня 1919 року на бенкеті, коли білі зайняли місто. Марш Приамурських партизан написав поет Петро Парфьонов. Присвячений 2-й приамурській дивізії. Вона брала участь у Приамурській операції у 1922 році.

Пісня "Смело мы в бой пойдём" виникла у російських солдатів Першої світової. Називалась "Слышали деды" і співалась на мотив романсу "Белой акации грозди душистые". Починалася словами "Слыхали, деды, война началася, бросай свое дело - в поход собирайся". Приспів: "Смело мы в бой пойдём за Русь святую, и как один прольём кровь молодую". Була також і версія українською мовою. Пісню співали і в "Дроздовському полку" білої армії. Історики не встановили, коли з'явився більшовицький варіант з приспівом "Смело мы в бой пойдем за власть Советов и как один умрём в борьбе за это".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 8 найкрутіших українських мультфільмів, які варто подивитися

"Прощання слов'янки" було написане у 1912 році штаб-трубачем 7-го запасного кавалерійського полку Василем Агапкиним під враженням від подій Першої Балканської війни. Автор присвятив пісню всім слов'янським жінкам. Після 1917 року марш був популярним серед Білої армії. Свої версії "Слов'янки" мала армія адмірала Олександра Колчака, Добровільча армія, студентський батальйон та полк Дроздовців. Марш почали використовувати і більшовики. 7 листопада 1941 його грали на параді біля Кремля.

Після 1945 російський співак Леонід Утьосов разом із донькою Едіт записав "Пісню бомбардувальника" зі словами "Мы летим, ковыляя во мгле, мы ползём на последнем крыле, бак пробит, хвост горит, но машина летит на честном слове и на одном крыле". Вона відразу з'явилася на платівках. Та пісня з'явилась у 1943. Композитор Джиммі Макхью на слова Гарольда Адамсона. Її виконувала Віра Лінн і Анна Шелтон.

×