24 грудня 1937 року в селі Єрки Катеринопільського району Черкащини в сім'ї вчителів народився видатний український політик, громадський і державний діяч, дисидент і політв'язень радянських часів, літературний критик, публіцист В'ячеслав Чорновіл.
Закінчив школу в селі Вільхівці, куди переїхала родина. Вступив на філологічний факультет Київського університету імені Шевченка, на другому курсі перевівся на журналістику. 1958-го взяв академвідпустку – через переслідування за свої погляди. За два роки закінчив університет.
Разом з Іваном Світличним, Іваном Дзюбою, Лесем Танюком, Євгеном Сверстюком, Аллою Горською був активним діячем дисидентського руху. У вересні 1965-го виступив у кінотеатрі "Україна" на прем'єрі фільму Сергія Параджанова "Тіні забутих предків" з протестом проти арештів української інтелігенції. Тричі був ув'язнений за "антирадянську пропаганду": у 1967–1969-х, 1972–1979, 1980–1985 роках. Відбував покарання в таборах суворого режиму та на засланні в Мордовії й Якутії.
Після звільнення 1969 року важко було влаштуватися на роботу. Працював спостерігачем метеостанції в Закарпатті, землекопом археологічної експедиції в Одеській області, вагарем на станції Скнилів у Львові.
Улітку 1987-го відновив видання "Українського вісника", редактором та автором якого був протягом двох років. Ініціював створення Української Гельсінської Групи. Один із засновників Народного руху України. З квітня 1990 року – народний депутат, голова Львівської обласної ради. 1991-го – кандидат у президенти. Посів друге місце, набрав 7 420 000 голосів – 23,27%. Поступився Леонідові Кравчуку.
З квітня 1992-го – на постійній роботі в парламенті. Народний депутат України двох наступних скликань – 1994 і 1998 років. Керівник депутатської фракції Народного руху України.
25 березня 1999 року В'ячеслав Чорновіл дорогою з Кіровограда загинув у автокатастрофі. На 5-му кілометрі автотраси Бориспіль-Золотоноша Toyota Чорновола врізалася в КамАЗ із причепом, що розвертався посеред шосе.
"Славко подзвонив і сказав, що вони зупинилися перекусити в Черкасах, – згадувала Атена Пашко, дружина Чорновола. – Трохи розповів про зустріч у Кіровограді. Я хотіла знати деталі, але він сказав: "Приїду, все розповім". Питаю, чи буде вечеряти? Каже, що не голодний, але якщо найдеться трохи коньяку, то із задоволенням посидить зі мною. Це було у 22.20. Пішла на кухню, погортала щоденник. Раптом відчула протяг. Пішла в спальню – все зачинено. Подивилася на циферблат – 23.30. У цей час він загинув".
3 
1
Коментарі
1