На жваве обговорення перетворилася презентація українського перекладу книги польського історика Ґжеґожа Мотики "Від волинської різанини до операції "Вісла". Польсько-український конфлікт 1943-1947 рр.". Презентація відбулася вчора 27 травня у київській книгарні "Є".
Присутні фахівці, як і сам автор, наголошували на важливості даного перекладу, адже тепер українці матимуть змогу отримати доступ до думок Мотики з перших вуст. Тому що за словами самого автора за своє життя він прочитав чимало відгуків і коментарів про те, що написав, але мало з них насправді трактували правильно його думки.
Гіпотези й теорії Ґжеґожа Мотики викликають жваві дискусії не лише в Україні, але і в Польщі. Чимало українських істориків закидають йому пропагування польської версії історії, тоді як поляки звинувачують історика у захисті УПА.
Сам Мотика пояснює свою позицію: "Книгу написав з перспективи прав людини. Я виходжу із засади, що жодні злочини, вчинені людиною іншій людині, не можуть бути виправдані. Тому я засуджую Волинську різанину не тому, що там гинули поляки, атому, що там гинули люди, а акцію "Вісла" і примусове виселення українців на територію Польщі - не тому, що це було вчинено до стосунку до українців, а тому що це порушує загалом людські права".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Акція "Вісла" не була помстою за злочини УПА на Волині" - історик
Як і очікувалося, на презентації були присутні чимало українських істориків, зокрема Ігор Ільюшин (автор передмови до українського видання книги), Володимир В'ятрович, Анатолій Русначенко, Володимир Сергійчук та інші. Гострі питання, які часом лунали із зали, стосувалися в основному різниці у трактуванні дій УПА та Армії Крайової. Волинську різанину та решту акцій УПА щодо польського населення Ґжеґож Мотика вважає геноцидом, тоді як дії польських військ - "просто" військовим злочином, акціями тупої помсти.
"По-різному дивляться на геноцид у Польщі та Україні, - розповів Мотика. - В Україні цей термін використовують передусім для масових злочинів, де йдеться про мільйони жертв. У Польщі навіть убивство 100 осіб, якщо наміром було їхнє знищення як етнічної групи, вважається геноцидом. В науці я використовую якомога ширше використання цього терміну, бо тут важливий намір знищення".
Так, за його словами, геноцидами є масовий терор щодо православних священиків, який проводився у 20-30-і роки в СРСР чи смерть греко-католицького кліру у 40-х роках у таборах, тому що комуністи мали намір знищити греко-католиків як таких.
Крім того, Ґжеґож Мотика повідомив, що головне послання його книги - це показати трагедію мирного невинного населення.
"Я стою на захисті волинських українських селян, яких деякі звинувачують, що вони самі схопилися за сокири і пішли на польські села. Я в це не вірю. За 20 років досліджень я не натрапив на такий випадок. Я пишу, що ці чистки проводила УПА. І дуже шкодую, що досі не відбулася глибока дискусія над працею Ярослава Грицака "До дискусії про ОУН-УПА". Він в цій праці написав, що треба засуджувати Волинський злочин, а з іншого - він схилився перед боротьбою УПА з комунізмом", - завершив історик.
3 
1
Коментарі
49