30 січня 1820 р. у с. Нова Прага Херсонської губернії народився український художник Григорій Честахівський.
Його батьки були військовими переселенцями. Хлопчик змалку малював ікони для сусідів. Розписував один із іконостасів церкви св. Володимира у Єлисаветграді (зараз Кропивницький).
7 грудня 1843 Честахівського зарахували до Петербурзької академії мистецтв. Був учасником петербурзької української громади. У 1854 році отримав звання вільного художника історичного й портретного живопису.
До 1858 року митець служив у департаменті військових поселень. У 1858 році в Петербурзі Честахівський познайомився з Тарасом Шевченком, що повернувся із заслання. Вони стали нерозлучними друзями. Розмовляли рідною мовою, співали українські пісні.
Після смерті Тараса Шевченка Честахівський разом із лікарем Олександром Лазаревським займалися перепохованням поета в Україні. Художник узяв відпустку на 28 днів і супроводжував труну з тілом Шевченка з Петербурга в Україну. Передав її родичам поета в церкві Різдва на Подолі в Києві.
Разом із студентами Київського університету, братами й родичами Честахівський копав могилу Шевченка у Каневі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Андріївській церкві відновили картину 1847 року із зображенням Шевченка
Художник планував поїхати після похорон, але вирішив насипати над похованням високу могилу. Він оселився на Чернечій горі, щоб наглядати за могилою.
Царська влада боялася, що паломництва до могили Шевченка можуть спричинити повстання в народі. Честахівського визнали підбурювачем і Київський генерал-губернатор князь Іларіон Васильчиков змусив художника повернутися до Петербурга.
У Каневі художник закохався у Марусю Денисенко. Вони заручилися і поїхали разом до Петербурга. Але їх розлучив Пантелеймон Куліш.
Честахівський зробив опис малюнків, офортів і речей Шевченка, які лишилися після його смерті. Видавав листування з Шевченком.
До 1883 року Григорій Честахівський працював у Канцелярії капітулу орденів. Коли художника звільнили, меценат Василь Тарновський запросив його жити у своєму маєтку в Качанівці на Чернігівщині. Передчуваючи смерть, Григорій Честахівський у березні 1893 року поїхав у Петербург попрощатися з друзями, де й помер. Його тіло Василь Тарновський перевіз до свого маєтку у Качанівці на Чернігівщині й поховав у парку. Могила до наших днів не збереглася.
22 травня 1861 року прах письменника Тараса Шевченка перепоховали на Чернечій горі у Каневі. Перевозили із Смоленського цвинтаря у Петербурзі, де був спершу похований.
"Домовину поклали на козацький віз, накрили червоною китайкою", — згадував Григорій Честахівський.
Коментарі