24 серпня Україна відзначатиме День незалежності. Багато ключових подій нашої історії відбувалися на Майдані Незалежності у центрі Києва.
Gazeta.ua пропонує пригадати, як змінювалася площа за 30 років.
До 1991-го вона називалася на честь "Жовтневої революції" - більшовицього перевороту 1917 року. У центрі стояв монумент присвячений цій події. Складався з бронзових фігур робітника, селянина, працівниці та солдата. Над ними височіла майже 9-метрова гранітна скульптура лідера більшовиків Володимира Леніна. Кияни жартома називали монумент "Гулівер у країні ліліпутів".
На площі діяв ансамбль фонтанів. Найбільший називали "рулеткою". Виконаний у формі великої чаші, від якої розходились гранітні промені, що нагадувало ігрову рулетку. Був вельми популярним серед молоді.
Назву "Майдан Незалежності" площа отримала наприкінці серпня 1991 року. Але люди почали казати так на площу під час Революції на граніті у жовтні 1990-го – студентського голодування проти підписання нового союзного договору. Заклики прийти на "Майдан Незалежності" фігурували у листівках та звучали у розмовах.
1991-го демонтували Леніна. А за три роки взялися за реконструкцію площі. Хотіли виконати в національному дусі. Для створення монументальних споруд запросили скульптора Анатолія Куща. Роботи завершилися 2001-го - до десятої річниці Незалежності.
Фонтан "рулетку" розібрали. Біля місця, де стояв Ленін, спорудили 61-метровий Монумент Незалежності. Постамент зробили у стилі українського бароко. Прототипом стала Брама Заборовського - парадний в'їзд до резиденції київських митрополитів XVIII ст. на території Софійського собору у Києві. На ньому розмістили високу білу колону у стилі ампір. Зверху закріпили статую Оранти України – дівчина, одягнена в український національний костюм із калиновою гілкою у руках, символізує Незалежність. Прототипом була донька Анатолія Куща, поп-арт художниця Христина Кущ-Катракіс.
У Куща був іще розширений проект - навколо Монументу Незалежності півколом поставити колонадну галерею зі статуями діячів української історії. Та на його реалізацію не вистачило коштів.
Навпроти Монументу Незалежності, на місці, де виявили залишки стародавніх Лядських воріт Києва, спорудили пам'ятник у вигляді брами. 2002 року їх прикрасила скульптура Архангела Михаїла - небесного покровителя міста.
Перед тим на площі вже стояла скульптура Архангела, яку у народі називали "Бетменом". Під час реконструкції її зняли і подарували Донецьку. На тому місці розташували постамент із глобусом та п'ятьма голубами, що символізували п'ять континентів. Сам пам'ятник мав символізувати новий статус Укрпошти. Тоді ж під землею спорудили підземний торгівельний центр "Глобус". Його урочисто відкрили 25 травня 2002-го під час святкування Дня міста. Там розмістилося 70 магазинів, ресторанів та інших закладів.
З того часу площа не зазнавала серйозних змін.
"Усі зміни на Майдані Незалежності з 2001 року являли собою квітесенцію усього та зразу. Тоді ніхто не розумів навіщо це, - розповів Gazeta.ua краєзнавець та гід Антон Короб. - За 2 роки перед тим Хрещатик виклали харківською плиткою. Усе виглядало гарно, наче по-європейськи, хоч і не всім подобалось. Дівчатам на підборах було важко, та й чоловіки дорікали за слизькість. А плитка коштувала до 10 грн за одиницю, що тоді було дорого. Люди не розуміли навіщо знову через реконструкцію перестиляти оту саму плитку. То була десята річниця Незалежності. Та рушієм реконструкцій стало не те. Просто конче було необхідно впихнути оті підземні комплекси і отримати з них комерційний зиск".
Монументальний проект Анатолія Куща із напівкруглою галереєю називали епігонством із псевдокласичними елементами.
"Усі порівнювали його із Будапештом, тому що вельми повторював композицію монументу свободи на площі героїв угорської столиці. Але зараз усвідомлюють, що краще б монумент реалізували у тому вигляді. Він би виглядав завершеним, а не недолугим. Колонада би гармонічно поєдналася з колонами консерваторії праворуч, а ліворуч із колонами Жовтневого палацу. Замість того вийшло все докупи. Є вираз, що архітектура – це застигла музика в камені. Виходячи з цього, архітектура майдану – пісні Поплавського", - говорить знавець Києва.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Яким зберігся Київ на найдавніших фотографіях
До реконструкції 2001-го на Майдані Незалежності було більше простору.
"У дитинстві я лякався монументу Жовтневої революції. Він хоч і був зайвим, але представляв свою епоху. Прибрали центральний фонтан. Він зберігся у приватному володінні. Не вистачає спокою старого майдану. Там не було напруження зайвого, простір був більш відкритим. Зараз повсюди перепони – скляні пірамідки, світлові ліхтарі для освітлення підземного простору", - підмітив Антон Короб.
Під час реконструкції знищили деякі археологічні пам'ятки. На місці давніх Лядських воріт створили імітацію на Печерські ворота XVIII століття.
"Втулили туди герб стародубського полковника Михайла Миклашевського - лук і дві стріли. Хоча мав би бути київський магістратський – рука з арбалетом. Порушилась композиція, повсюди стала асиметрія, хоч і не усі ансамблі завжди тримаються на симетрії. Але асиметрія має бути там, де доречна.
Варто було би зберегти те, що існувало під землею. У Кракові на площі Ринок створили Музей підземної історії. Це велике досягнення. Наразі ж у нас будівлю профспілок обшили листами замість оригінального каменю. Зробили дешевий варіант. Внизу забрали публічний простір, де існувала галерея. Закінчили мансарду і вивісили червоні яскраві маркізи, наче у кафе.
Декілька років тому упав шпиль будівлі на розі Хрещатику і Городецької і його до цих пір не відновили. Проблем на головній площі країни вистачає", - додає краєзнавець.
На Майдані Незалежності 2001 року відбулася акція "Україна без Кучми", спрямована на відставку президента. Підставою стала публікація матеріалів, які показували, що він міг виступити замовником викрадення та вбивства опозиційного журналіста Георгія Гонгадзе.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як виглядали вулиці Києва у 1960-х - добірка фото
2004-го Майдан Незалежності став центром Помаранчевої революції. Акція почалася 22 листопада 2004 року прихильниками Віктора Ющенка, як реакція на масові фальсифікації під час виборів, завдяки яким крісло президента здобув Віктор Янукович.
2010 року на майдані відбувались акції протесту проти Податкового кодексу. Останній отримав назву "КАТ" - скорочено від "кодекс Азарова-Тігіпка". Підприємці наголошували, що може перетворити Україну на поліцейську державу. На додаток до податкової адміністрації та податкової міліції, мала виникнути нова структура "спеціалізована державна податкова інспекція" із безліччю повноважень і шляхів для особистого збагачення. Через Податковий майдан кодекс прийняли частково.
22 листопада 2013-го розпочався Євромайдан. Люди обурилися відмовою президента Віктора Януковича підписувати Угоду про асоціацію з ЄС. Виступ переріс у Революцію Гідності. Майдан Незалежності серйозно пошкодили. Спалили Будинок профспілок. Площу почали відновлювати влітку 2014-го, коли остаточно розібрали наметове містечко.
2 
1
Коментарі