Те, що фактично українські повстанські загони почали діяти значно раніше 14 жовтня 1942 року, офіційної дати створення УПА, є широко відомим. Однак чому саме 14 жовтня було обрано цим днем? Про це в ефірі "Історично правди" розповів доктор історичних наук Іван Патриляк.
"Потрібно було прив'язатися до якоїсь традиції, тому що первісно на Волині й Полісся рядові повстанці мали звання козаків. Не стрільців, як було запроваджено, коли Галичина включилася у цей процес, а саме козаків, - повідомив історик. - Але що реально було зроблено? З німецьких документів видно, що у вересні-жовтні-листопаді 1942-го відбувалося концентрування "великих національних банд", як там сказано, в лісах на території сучасної Рівненщини. 15 жовтня в районі Сарн зафіксовано першу "велику українську національну банду", було записано до 300 осіб. Швидше за все, це був вишкільний табір".
Об'єднання розрізнених партизанських частин в єдину УПА стало можливим, хоч і не безпосередньо, завдяки остаточному розходженню поглядів провідників ОУН.
"Фактично після розколу, який відбувся в еміграції, і коли про нього у червні 1941 року дізналися в Україні, більше двох третин членів ОУН висловилися за підтримку Бандери. І лише три районні мельниківські організації ОУН збереглися на час приходу сюди похідних груп із Заходу. Розуміючи це, мельниківці зробили ставку на вкорінення у центральній та східній Україні", - розповів Іван Патриляк.
За словами історика, різні напрямки ОУН фактично діяли паралельно, хоча суперечності між ними були на практиці відчутними ще на початку радянсько-німецької війни.
"Після прориву оточення Південно-західного фронту і взяття Києва 19 вересня 1941 року, похідні групи як мельниківців, так і бандерівців з'являються в Києві. За спогадами, які однак важко перевірити, перші похідні групи і одних, і інших з'явилися ще до вступу власне німецьких військ. 18 вересня Червона армія повністю покинула Київ, а зранку 19 вересня вже в'їхали мельниківці та бандерівці. Була ціла комедія: вони перевертали прапори на дзвіниці Софії. Мельниківці вішали прапор жовтим догори, синім донизу, а бандерівці - навпаки. Тож була ціла проблема".
четвер, 17 жовтня 2013
15:18
Мельниківці вішали прапор жовтим догори, синім донизу, а бандерівці - навпаки
×
Коментарі
27