Сьогодні виповнюється 75 років першої у світовій історії телетрансляції. 12 травня 1937 року її здійснило BBC, показавши коронацію англійського короля Ґеорґа VI.
Мистецтвознавець й історик Вадим Скуратівський розповів про першу вдалу трансляцію на відстані. Він переконує, що її здійснив український фізик Борис Грабовський, син поета Павла Грабовського. У 1924 р. він винайшов катодний комутатор, що став основою побудови передавальної телевізійної трубки.
"Борис Грабовський у 1917 році змушений був виїхати зі столиць у Ташкент, подалі від революційної суєти. Там він продовжував займатися тим, що робив разом зі своїм колегою Володимиром Зворикіним у петербурзького професора Бориса Розінга — проблемою далекобачення. Приблизно у 1910-х роках вони досягли ефекту трансляції з однієї кімнати в іншу. Скажімо, трикутники або чотирикутники — єдине, що вони могли передати", - сказав Скуратівський.
У Ташкенті Грабовському вдалося передавати зображення на відстані у "прямому ефірі", переконує історик. Він посилається на киргизький документальний фільм "Яйце динозавра", де є запис інтерв'ю вдови Бориса Грабовського.
"Півстоліття по тому розповідала вдова Бориса Грабовського, старенька інтелігентна ленінградська жіночка, як він продовжував працювати у себе на квартирі, - зазначає Скуратівський. - Він транслював з однієї кімнати в іншу якісь трикутники, тому що всього іншого не могла передати тогочасна трансляція. А слідом за тим, каже ця бабуся, він попросив її піти в іншу кімнату і переставити ці самі трикутники на столі, який знімала його апаратура. Вона почала щось там рухати. І раптом Борис Павлович закричав: " Руку! Я вижу твою руку!" Оце була перша в світі реальна телекартинка. Це було десь у 1922-23 роках".
Однак, фізику не вдалося досягнути визнання. Досі вважається, що прорив у електронному телебаченні здійснив колишній колега Грабовського, Володимир Зворикін. У 1920-х він працював на Radio Corporation of America й запатентував іконоскоп.
"Грабовський мав показав у Москві свій винахід. Він дуже старанно запакував свою апаратуру. Там же кожна деталька була зроблена власноруч. Попросив, щоб дуже обережно до вантажу ставилися. Вже на вокзалі, коли розпечатали його, виявили, що вантаж перетворився на брухт. Борис Павлович після того захворів нервовою недугою і більше не займався далекобаченням. А десь через тридцять років він читав з дружиною роман Мітчела Вілсона про двох братів — умовних винахідників телебачення, інженерів і ділків "Брат мій — ворог мій". І ось за інтелігентським звичаєм дружина читає вголос чоловікові цей роман і раптом він їй каже: "Послушай, ведь я все это делал". А потім побачили у цій самій книзі примітку, що "насправді цей винахід належить інженеру Зворикіну". Це той самий Зварикін, який працював з Грабовським у Петербурзі. А Борис не нагадував про себе, скромний був чоловік. Але це, на мій погляд, перша автентична телекартинка у всій ноосфері", - повідомив Скуратівський.
2 
1
Коментарі
3