Англійські вчені завершили реставрацію шолома зі Стаффордширского скарбу VII ст. Це найбільша в історії знахідка англо-саксонських дорогоцінних виробів.
Найбільшу увагу дослідників привернув позолочений шолом із поздовжнім гребінцем і додатковим захистом для вух і носа. Для того часу це була дуже розкішна річ. Він повністю покритий позолоченим сріблом. Припускають, що власником цього шолома був король Педа, що правив у 655-656-х, пише Урядовий кур'єр.
До дорогоцінної обробки шолома відноситься майже 1,8 тис. фрагментів. Основа його не збереглася, але до рук археологів потрапили частини з рельєфною позолотою срібної фольги. Вона покривала шолом. Рельєфні прикраси на шоломі зображують тварин і озброєних воїнів.
Протягом 201 -2017-х копітко досліджували всі фрагменти, виділяючи з них саме ті, що кріпилися до шолома, готуючи реконструкцію його зовнішнього вигляду. Потім ще 18 місяців археологи разом із працівниками Школи ювелірного мистецтва Бірмінгемського міського університету працювали над реставрацією шолома. У результаті виготовили 2 шолома, в яких врахований кожен із знайдених фрагментів. Були використані метал, шкіра, кінський волос і деревина, відповідно до результатів аналізу знахідок.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Меч вікінга-найманця знайшли далеко від його батьківщини
Стаффордширський скарб виявив 2009-го археолог-аматор Террі Гербертом за допомогою металошукача. Власник поля Фред Джонсон отримав офіційний дозвіл на розкопки.
Там виявили понад 3500 срібних і золотих фрагментів. У 2010 і 2012-х відбулися додаткові розкопки, під час яких було знайдено ще 91 об'єкт. Саме 2012-го були знайдені вушні пластини шолома, інші частини якого виявили ще в перший рік розкопок. За вагою в цілому Стаффордширський скарб містить 5,1 кг золота і 1,4 кг срібла. Примітно, що в скарбі не було жодних жіночих прикрас, проте було виявлено витонченої роботи мечі та шолом.
На виставці у Львові показали церемоніальний шолом кіммерійського воїна етруської роботи.
Артефакт знайшла на інтернет-аукціоні невідома особа. Він викупив його і віддав Львівському музею історії релігії
Коментарі