Закон "Про мову урядування державної та місцевої адміністрації" прийняли на українських землях у складі Польщі 31 липня 1924-го. Ним заборонили використовувати українську в державних установах Галичини.
Того ж дня видали закон "Про деякі постанови в організації шкільництва". Цим актом, замість національних шкіл, створювалися двомовні. Викладання в них поступово переходило на польську.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Створили товариство захисту мови
1924-го у Східній Галичині було понад 2 тис. українських шкіл. На початок Другої світової війни їх залишилось лише 352. Після закінчення таких шкіл українців не допускали до отримання вищої освіти. Привілеї мали лише ті, хто відслужив у польскій армії та склав присягу, пише Укрінформ.
У Львівському університеті ліквідували кафедру української мови та історії.
Тотальна політика полонізації українського населення загострила польсько-українські стосунки й призвела у майбутньому до низки трагедій - національних протистоянь на Волині та масових депортацій.
Закон, який проголошував українців Буковини румунами, що "забули свою мову", прийняли 26 липня 1924-го. Румунія окупувала Буковину та Бесарабію ще 1918-го під час національних змагань українського народу. Тоді у її складі опинилось понад 1,3 млн українців. Міжнародне визнання приєднання румуни отримали наступного року.
Відтоді проводилась активна політика румунізації, підтримана православною церквою та поліцейськими.
3 
1
Коментарі