"Після роботи на реакторі мав дивне відчуття - все тіло ніби тремтіло"

На ліквідацію Чорнобильської трагедії в серпні 1986-го з Карлівки на Полтавщині мобілізували 12 людей. До Прип'яті доїхали 10. Комуністична партія вирішила, що ці двоє потрібніші на місці. Один був учителем, другий — партійним функціонером.

Про це Gazeta.ua в інтерв'ю розповів ліквідатор аварії на ЧАЕС Леонід Брюховецький.

- 10 людей виїхали до Білої Церкви. Там нам видали військову форму й повезли до Чорнобиля. Розмістили за 18 кілометрів від Прип'яті, поблизу села Оране.

Як дізналися про аварію на ЧАЕС?

- 1986-го мені було 25 років, мешкав у Карлівці, хоча родом із Чутового. Працював на машинобудівному заводі інженером-конструктором. Про аварію дізнався з телевізора. Щоправда, інформація про неї з'явилася десь за тиждень, на травневі свята.

Навчався в Київському технологічному інституті харчової промисловості. Потім відслужив 1,5 року в армії, а після неї закінчив офіцерські курси. Був лейтенантом запасу. У серпні 1986-го мене викликали до військкомату. Повідомили, що збираються послати на ліквідацію аварії.

Яку функцію ви виконували?

- Був командиром взводу. Під моїм командуванням — 30 солдатів. У розпорядженні мав вантажівку. Щоранку шикувалися, сідали до авто та їхали працювати. Наш табір був у селі Оране за 18 кілометрів від Прип'яті. Жили в наметах по 10 людей. Усього в таборі було близько тисячі людей із усіх областей України.

Я мав дозиметр, мусив вимірювати радіацію. Знаючи ці дані, визначав, скільки часу можемо працювати. Також вираховував, скільки кожен боєць підхопив радіації. Максимально дозволеним рівнем опромінення було 25 рентген. Коли хтось отримував таку дозу, його мали замінити. Крайню кількість радіації можна було набрати за місяць.

Ми були кілька днів на даху реактора. Я піднімався першим, заміряв рівень радіації та відправляв людей у спеціальних захисних костюмах розчищати завали. Костюми важили майже 30 кілограмів. Після роботи на реакторі мав дивне відчуття — ніби все тіло тремтіло. Потім ми закопували в землю забруднену радіацією техніку. Робили спеціальні котловани й розчищали дорогу до них.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Біля ЧАЕС знайшли незвичного гризуна

Який був рівень радіації?

- Загальний рівень був високий. Під Ораним, де розміщувався наш табір, зафіксував 5 мілірентген. На даху реактора — майже 400. Природний рівень випромінення — 18-20. Були місця, де дозиметр просто зашкалював.

Яке у вас тепер життя? Спілкуєтеся з іншими ліквідаторами?

- Нині мешкаю в Карлівці. Двоє ліквідаторів живуть на одній вулиці зі мною. Іноді зустрічаємося. Мені 57 років, є проблеми зі здоров'ям. Із впливом радіації я їх не пов'язую. Держава про нас із кожним роком усе більше забуває. І люди теж. 24 квітня хіба зберуться на мітинг, привітають та й усе.

Чорнобильська катастро́фа — техногенна екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена 2 тепловими вибухами і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, розташованої на території УРСР, що сталася в ніч проти 26 квітня 1986-го.

×