Руїна в Гетьманщині кінця 17 століття - складне політичне явище, пов'язане з низкою чинників, вважає історик Тетяна Таїрова-Яковлєва. Однак, вона не євинятковою для України, стверджує вона.
"Після будь-якої великої революційної зміни, як то Французька або Англійська революції, наступала рецесія і смутний час. І те ж саме відбулося після кардинальних змін в ході повстання Богдана Хмельницького. Після того, як настав кінець його твердої і жорсткої влади, почався природний період боротьби за владу", - розповіла історик в Києві на презентації своєї книги "Іван Мазепа і Російська імперія. Історія "зради".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У селі, де була резиденція Сагайдачного, залишилося жити двоє людей
При цьому, велику роль відігравали внутрішні причини - незгода серед козацької старшини і невлаштованість колишніх воїнів армії Хмельницького.
"Спровокована вона була і внутрішніми, і зовнішніми умовами, - розповіла Таїрова-Яковлєва. - Велика кількість козацької старшини сама хотіла дорватися до гетьманської булави, і готова була піти на багато чого, щоб її отримати. З іншого боку, це зовнішній вплив - і Росія , і Річ Посполита, і Оттоманська імперія, і Трансільванія і навіть Швеція - всі хотіли підпорядкувати Україну своїй владі. Третій чинник, що в результаті повстання Хмельницького, багато людей було вибито зі свого соціального середовища. Це теж не унікально для України, тому що після будь-якої великої війни виникає ефект, коли люди багато років беруть участь у військових діях, і потім їм складно втягнутися в звичайний життєвий ритм. Скільки таких людей було при Хмельницькому, точно не відомо. У будь-якому випадку, мова йде про десятки тисяч людей, які покозачились і перестали орати й сіяти. Повернутися швидко до нормального життя було неможливо. Ось ці три чинники і супроводжували політичної Руїну, до якої додалася Руїна економічна як результат нескінченних війн. Вийшла Україна з цього всього лише в кінці 70-х - початку 80-х років 17 століття".
3 
1
Коментарі
4