Сучасні прочитання античних географів довели зв'язок згаданих Гомером, Плінієм і Аполлонієм Родоським країни темряви і царства мертвих з Керченським півостровом й Азовським морем.
Виявилося, що кримські легенди і давньогрецькі міфи розповідають про одні й ті ж події, тільки з різних сторін. Наприклад, про походження скіфів від Геракла або про посилання Іфігенії в Тавриду. До речі, одне з тлумачень легенди про Медузу Горгону говорить про те, що за змій на її голові прийняли злиплі від крові волосся, адже голову убієнної привезли в бурдюку з кров'ю.
А Посейдон, який, за легендою, згвалтував Горгону, вважався не тільки покровителем морів, але й Причорномор'я, за яке з незапам'ятних часів бився з Зевсом. І саме на території нинішнього Криму, судячи з усього, відзначився своїми подвигами Персей. Сюди ж відправляється за порадою до оракула і в підземне царство Аїда Одіссей, зустрічаючи на шляху німф і воюючи з Листригонами.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Археологи погоджуються, що Великий потоп відбувся на Чорному морі
Сьогодні все більше вчених схиляються до того, що основна частина легенд про Геракла, його мандри, "Аргонавтіка" і "Одіссеї" описують події, які відбувалися в Північному Причорномор'ї, а зовсім не на Заході. У гомерівських алегоріях і метафорах, а також на стародавніх географічних картах російські історики розгледіли докладний опис Чорного моря, Керченської протоки, Азовського моря та Сиваша.
Тетяна Фадєєва, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник відділу історії ІНІСН РАН стверджує:
"Античні географи залишили нам масу цікавих відомостей про Північне Причорномор'я. І вони неодноразово приводили такі відомості, які здавалися хибними, безглуздими, дивними. Вони писали, що тут жили індіанці Меотиди (Азовське море). Таврида в той час називалася Еріфіла, її звеличували як країну блаженних. Там паслися бики Геріона, туди ж вирушив Геракл, щоб викрасти їх". Але найцікавіше, що сучасні археологічні знахідки підтверджують відомості, які дійшли до нас від стародавніх істориків і поетів.
Експедиція "Берег богів", яка завершилася в кінці минулого року, дала сенсаційні результати. Виявилося, що на дні Чорного моря, в прибережних районах, на глибині від 100 до 200 метрів, знаходиться безліч грязьових і газових вулканів.
Сергій Воронов, директор Чорноморського центру підводних досліджень: "Були виявлені абсолютно невідомі науці два вулканічних комплексу, дуже велика кількість метанових фонтанів, газових фонтанів".
Адже раніше, до того як рівень води в Чорному морі піднявся (згідно з теорією Чорноморського потопу), підводні дюни були рівниною, берегами прісноводного Евксинського озера. А значить, всі ці вулкани знаходилися на поверхні.
На території Керченського півострова і зараз можна зустріти грязьові вулкани. Щоправда, їх активність, вірогідно, поступово зменшилася. У часи ж античності ці вулкани цілком можна було прийняти за якісь страхіття, що вивергають грязь, гарячі пари, воду і гази.
Тетяна Фадєєва: "І в "Аргонавтиці", і в "Одіссеї" ми зустрічаємося з дуже цікавим описом, як вони долали цю Керченську протоку. Їх чатували чудовиська Сцилла і Харибда - мова йде про грязьові вулкани і річки, які часто палалии. Звідси всі чотири пекельні ріки, одні з яких були полум'яними - Флегетон і Каціт, а інші, Стікс і Ахеронт, - холодними, навіть підземними". До речі, і сьогодні відбуваються унікальні в усьому світі випадки "горіння" Чорного моря, насиченого сірководнем".
Виходить, що в той час Керченська протока була практично непрохідною для кораблів. Але річка Кубань в своїй дельті утворювала кілька проток, і по одному з цих проток можна було потрапити з Чорного моря в Азовське. Саме цією протокою, на думку вчених, і проходили аргонавти, а також сам Одіссей.
Цю моторошну болотяну місцевість з грязьовими вулканами, вкриту туманом, і описували автори оповідань про подорожі легендарних мореплавців. І асоціювалася вона, мабуть, з царством мертвих.
Тетяна Фадєєва: "Багато описів, які ми зустрічаємо в тій же "Аргонавтиці" і в тому ж плаванні Одіссея, дійсно набагато більше підходять Сивашу, дрібному морю, в якому, так би мовити, можна потонути, з якого довго брести, а також до цієї топографії підземного царства, де розташоване царство мертвих, куди Одіссей повинен був ходити до оракула за передбаченнями".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Води Балаклави були гаванню античних піратів
Дивно, що перші історики не звертали уваги на пряму вказівку Гомера про те, що "область Аїда" розташована в країні кіммерійців:
Перш, проте, ти повинен,
з шляху ухиляючись, проникнути
В область Аїда, де панує
страшна з ним Персефона ...
Судно дійшло до межі
глибокої річки Океану.
Там знаходиться місто
народу мужів кіммерійців...
Цікавий ще один факт, на який вказують сучасні дослідники: саме в Боспорському царстві, що розташовувалося на території Керченського півострова та Тамані, більше, ніж у самій Греції, шанували богиню Деметру. Адже Деметра - матір Персефони, дружини Аїда і цариці підземного царства мертвих.
Правда, вхід у підземне царство Аїда археологи поки не відшукали. Хоча не виключено, що його брама просто прихована від людських очей в керченських підземеллях. Адже багатокілометрові лабіринти, які існували під Керчю ще до того, як з'явилися перші каменоломні, досі мало вивчені.
Нагадаємо, раніше Gazeta.ua вже писала про версію професора Віденського університету Крістини Пелех, яка стверджує, що в "Одіссеї" описана навколосвітня подорож.
2 
1
Коментарі
3